Заважа́ти I, -жа́ю, -єш, сов. в. завадити, -джу, -диш, гл. 1) Препятствовать, мѣшать, помѣшать, быть помѣхой. Сей хміль мені не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Ет, геть звідце, не заважай, нема часу з тобою ту балакати! 2) Подѣйствовать дурно (на желудокъ). Поганому животові і пироги завадять. зава́дило. Затошнило. Мені з самого ранку завадило.
Зачека́ти, -ка́ю, -єш, гл. Подождать. Хто хоче питлювати, мусить зачекати, а хто нараз, буде зараз. Зачекай посилать у Прилущину.
Намняшку́рити гл. = нам'яшкурити.
Нікчемність, -ности, ж. Ничтожность, ничтожество.
Оладок, -дка, м. = оладка.
Похлянути, -немо, -нете, гл. То-же, что и охлянути, но о многихъ. Гуси похляли без води.
Розмірач, -ча, м. Циркуль деревянный у бочаровъ.
Смілий, -а, -е. Смѣлый. Ум. сміленький, сміле́сенький.
Споживок, -вку, м. Потребленіе. Рабу і спродував людям.... а то й собі на споживок ішла.
Хрусталь, -ля, м. = хрущ 1. Melolontha vulgaris.