Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґрунталя

Ґрунта́ля, -лі, ж. Родъ жгута по верхнему краю четена (Cм. четен), сплетеннаго изъ растеній: или дерези, или Cornus sanguinea. О. 1862. V. Кух. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 351.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐРУНТАЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐРУНТАЛЯ"
Брочник, -ка, м. Раст. Gallium mollugo. Лв. 98.
Гадючин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный гадюкѣ. Не лай гадючину матір. Чуб. II. 12.
Гойове Листя с. раст. Plantago lanceolata. Вх. Лем. 404.
Гу́льбощі, -щів, ж. мн. Гулянье, веселіе, кутежъ. Не втомлена гульбощами, горем не перемучена, ясна була собі, як тихеє літо. МВ. ІІ. 83.
Жаро́та, -ти, ж. Жара, зной. Вдень жарота припікала. Мкр. Н. 27. Спасівська жарота. Стор. МПр. 1.
Кейло, -ла, с. = кійло. Одна гора траву родить, а другая кейло. Гол.
Коростявіти, -вію, -єш, гл. Заболѣвать чесоткою.
Надтина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. надтя́ти, надітну́, -неш, гл. Надрубливать, надрубить, подрубливать, подрубить, надрѣзывать, надрѣзать.
Примірити, -ся. Cм. приміряти, -ся.
Свічарь, -ря, м. Свѣчникъ, свѣчной мастеръ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐРУНТАЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.