Баламутно нар.
1) Тревожно, неспокойно.
2) Несправедливо. Декуди говорять: скривився, як середа на п'ятницю, — але то вже баламутно, бо середа не має чого кривитися на п'ятницю, бо обі однаково пісні.
Балякати, -каю, -єш, гл. = балакати. Чую, балякає з кимсь.
Гарячкувати, -чкую, -єш, гл. Пороть горячку. Я гарячкую, гарячкую — де воно ділося сокира та долото, аж воно украв хтось.
Жи́тнище, -ща, с. Поле гдѣ была посѣяна рожь.
За́говіни, -він ж., мн. . Заговѣнье, канунъ поста.
Кава, -ви, ж. 1) Кофе. Та готуй їй чай, та готуй їй каву. 2) Сивая ворона. Чорні кави, чорні врани круту гору вкрили. 3) м. Родъ пугала. Часом Галя жахнеться і пошептом питає: — «Що ж як кава прийде?!» — Не прийде, — одказують їй усі. — «А як вовк присуне?» Пішла б вона гуляши того таки самого вечора, коли б не той вовк невірний з лісу, а що гірш — турбував її той кава навісний, що не знає вона навіть, де він і сидить у світі — чи у лісі, чи під горою на луці, чи у Дніпрі у нурті. Ум. кавка, кавонька, кавочка. За дівчиною всі звони зазвонили, а за козаченьком всі, кавки закавчили. Ой ви, павоньки, ой ви, голубоньки, піднесіться вгору. Ой кавочки вороночки усе поле вкрили. Не жаль мені на кавочку, як на тую на ворононьку.
Наза́вжди нар. Навсегда.
Посиденьки, -ків, м. мн. Посиживаніе, сидѣніе. Въ выраженіи: на посиденьки піти, вийти. Отправиться посидѣть, побыть — въ гостяхъ, на улицѣ. Повиходили селяне й батько Настусин на посиденьки на майдан. походеньки та посиденьки справляє. Ничего не дѣлаетъ, лѣнтяйничаетъ.
Прасунок, -нку, м.
1) Скорбь, огорченіе, безпокойство. Ой не услишай, Господи, клятьби моєї, що я своїх синів кляла-проклинала: у своїй голові великий прасунок мала.
2) Хай йому прасунок! Чортъ съ нимъ. Нехай йому лихий прасунок, як голодом нам помірать.
Прирубувати, -бую, -єш, сов. в. прируба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Рубить, нарубить въ добавленіе. Прирубай ще трохи дровець.