Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блейвасовий, -а, -е. Бѣлильный.
Горно́ нар. Гористо. Туди Чхати дуже горно. Міусск. окр.
Нами́лювати, -люю, -єш, сов. в. намили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Намыливать, намылить.  
Погонич, -ча, м. 1) Погонщикъ, работникъ, погоняющій воловъ при пахотѣ или у чумаковъ. Рудч. Чп. 90. От він узяв, нарвав війце і підпріг єї, а жінку поставив за погонича. Рудч. Ск. І. 180. 2) Возница. Ляснув погонич пугою, коні... потюпали і зникли з очей. К. Оп. 5.
Скринечка, -ки, ж. Ум. отъ скриня.
Скупіти, -пію, -єш, гл. Дѣлаться скупѣе. Ми все скупієм. Харьк. г.
Смаркатий, -а, -е. Сопливый.
Футкати, -каю, -єш, гл. Кричать: фут, фут. Вх. Лем. 178.
Хлопнути, -ну, -неш, гл. Выпить залпомъ, выпить. Хлопнула чарку за одним махом до дна. Левиц. Пов. 211. Купила горілки.... сама напилась і кучеру дала, і він хлопнув добре. Чуб. II. 30.
Цап'юга, -ги, м. Ув. отъ цап.