Довба́льна, -ні, ж. Станокъ для выдалбливанія въ ступицѣ дыръ для спицъ.
Знатурити, -рю, -риш, гл. Снаровить. Знатурив коня.
Нали́сник, -ка, м. 1) Блинчикъ. Божі онучі розводяться на молоці — нестемнісінько, як налисники московські. 2) да́ти нали́сника. Въ переносномъ смыслѣ: ударить (по лысинѣ, головѣ?). Не йди, бідо, по мисках! а б'ють біду по висках! Пішла біда до мисника, і там дано налисника; пішла біда до груби, — і там дано у груди и т. д.
Нару́га, -ги, ж. Издѣвка, посмѣяніе, позоръ. Од матері сорома і наруги приняла. Пришли, пришли, мій миленький, хоч нароком люде, нехай мені од батенька наруги не буде. Почне перед панночками наругу на його зводити.
Підрихтовувати, -вую, -єш, сов. в. підрихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Подчищать и подправлять, подправить ножемъ вырѣзанныя изъ мятой кожи полосы.
Понацілювати, -люю, -єш, гл. Навести на цѣль, прицѣлить (во множествѣ).
Попідглядати, -да́ю, -єш, гл. Подсмотрѣть (во множествѣ).
Пояс, -са, м.
1) Поясъ, кушакъ. Шалевим поясом підперезаний.
2) чесний пояс. То-же, что и веселка, радуга. Ум. поясок, поясочок.
Ух! меж. Ухъ, ахъ! Ух, — каже, — як там холодно.
Чудан, -на, м. Знахарь. Встрѣчено только въ пѣснѣ: Пішла баба до чудана, одчудив він — очуняла.