Верховик, -ка, м.
1) Сѣверный вѣтеръ.
2) Всадникъ, верховой.
Єнера́льний, -а, -е. Генеральный.
Ли́шенько и лишечко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Огледітися, -джуся, -дишся, гл. = оглядітися. Тепер у дворі гості, ніколи й огледіться за мною.
Одноголосно нар. Единогласно.
Таланний, -а, -е. Счастливый.
Улупити, -плю, -пиш, гл.
1) Отколоть. отковырнуть, отлупить. Мій кінь сивенький на камінь не ступить, каменя не влупить. Серця б улупила та матінку купила.
2) Ударить А він його здоровенною булавою як улупить, то так і вжене в землю. Ще будем по закону судити, що тобі в спину влупити. А як влупить чортяку грім, заб'є його.
3) Побѣжать быстро. Як повернеться назад та як улупе до ями.
Цапня, -ні, ж. собир. Козлы.
Човпти, -пу́, -пе́ш, гл.
1) Колотить, бить. Човпуть його, мов дурного.
2) Твердить, повторять одно и то-же. Чоловік одно човпе. Все човпеш, що ти зав'язав мені світ.
3) Плестись, тащиться. Човпе старий селом.
Шаріти, -рію, -єш, гл. Краснѣть, рдѣть.