Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байоро, -ра, с. = баюра 1. Вх. Лем. 389. Ув. байорисько. Вх. Лем. 389.
Відповістити Cм. відповіщати.
Гону́к, -ка, м. = Онук. Грин. ІІІ. 530.
Зальо́ги, -гів, м. мн. Засада. Вони обидва лежали тоді в зальогах з киями — один з одного боку, а другий з другого; ми туди, а вони до нас. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Запоряди́ти, -джу́, -ди́ш, гл.запоря́док. Распорядиться. Вх. Зн. 20.
Колупати, -па́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] колупнути, -пну, -не́ш, гл. Ковырять. піч колупати — обрядовое дѣйствіе невѣсты во время сватовства. Стала коло печі та й колупає її пальцем. Кв. І. 76. колупнуло за серце. Защемило сердце. Колупнуло Антося за серце, — аж заплакав. Св. Л. 160.
Необходимий, -а, -е. Такой, котораго нельзя обойти. Як пійдуть дощі, дак грязь буде необходима. Борз. у.
Проступитися, -плю́ся, -пишся, гл. Провиниться, совершить проступокъ. Чи ми Богу проступилися, що на нас таке лихо. Харьк. у. Ми, прості люде, коли і проступимось иноді, то нам Бог і вибачить. Котл. МЧ. 427. Прости, паноче! проступилась: я далебі дурна була. Котл. Ен.
Ремесничок, -чка, м. Ум. отъ ремесник.
Товстуля, -лі, ж. Толстушка. Ота товстуля як поклонилась, то аж присіла, ще й перехилилась на один бік. Левиц. Пов. 143.