Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідка, -ки, ж. 1) Ум. отъ біда. 2) Телѣжка о двухъ колесахъ. Запріг бідку. Грин. II. 331.
Вітрогонити, -ню, -ниш, гл. Вѣтренничать.
Гарчання, -ня, с. 1) Ворчаніе (о собакѣ). 2) = гарикання.
Заубо́жати, -жаю, -єш, гл. = завбожіти. Господа милостивії! не заубожаєте, як дасте копієчку. Рк. Левиц.
Луди́ти, -джу, -диш, гл. Привлекать, приманивать, заманивать. Вх. Зн. Вх. Уг. 250. До світлиці уступає молодець хороший, жвавий, вус маленький, око каре, волос красний кучерявий, а личенько таки лудить, хоч го трошки снядь присіла. Федьк. І. 127.
Отхнябитися, -блюся, -бишся, гл. Отколоться, отстать. Мнж. 188.
Ременнак, -ка, м. Ременный кнутъ. Угор.
Різьбований, -а, -е. Рѣзной. Стовпи різьбовані церковні. К. Псал. 320.
Розгуджувати, -джую, -єш, сов. в. розгудити, -джу, -диш, гл. Разлучать, разлучить, отвращать, отвратить отъ чего наговорами. Драг. 74. Кого Бог судить, чоловік не розгудить. Ном. № 8950. Сужене — не розгужене. Ном. № 8950.
Росперізувати, -зую, -єш, сов. в. росперезати, -жу, -жеш, гл. Распоясывать, распоясать. Їж хліб, хоч роспережи паса. Ном. № 679.