Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жовтобо́кий, -а, -е. Желтобокій.
Зажина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зажа́ти, -жну́, -не́ш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать начало жатвы, начинать, начать жать. Родъ обряда, совершеніе котораго составляетъ обязанность старшихъ въ семьѣ. Ми, старії, тілько поїдемо поле зажати — молодіж заохотити. Станем удвох, по постаті прійдемо, нажнем удвох снопок, поблагословимо своїх робітників, та й додому з снопом первачком. Г. Барв. 16. 2) Зарабатывать, заработать жатвой. Я зажала торік штирі карбованці. Камен. у. Зажнемо якого снопа. Г. Барв. 435. 8) При жатвѣ захватывать, захватить часть чужой нивы. Рядом жала удова, та все в його десятину і зажина. Драг. 71.
Змаленьку, зма́лечку, нар. Ум. отъ змалку.
Кажнісінький, -а, -е., Ум. отъ кажний. Каждый безъ исключенія.
Наді́бочка, -ки, ж. Ум. отъ наді́бка.
Перехопити, -ся. Cм. перехоплювати, -ся.
Підбасовувати, -вую, -єш, гл.кому. Поддакивать кому, подольщаться къ кому. Фр. Пр. 23.
Покорити 2, -ся. Cм. покоряти, -ся.
Страчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. стратитися, -чуся, -тишся, гл. 1) Утрачиваться, утратиться. 2) Лишать, лишить себя жизни. Вас сокирою загачу.... та й сама страчуся. Федьк.
Тогобіцький, -а, -е. = тогобічний. Тогобіцькі люде вертались із цього боку на свої міста. КС. 1885. XI. 539.