Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гончаре́нко, -ка, м. Сынъ горшечника. Аф. 364.
Клепачка, -ки, ж. 1) Лопатка для оттачиванія косы. Радом. у. 2) = клесачка.
Налютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Напаять. 2) = налютуватися.  
Обкурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. обкуритися, -рюся, -ришся, гл. Окуриваться, окуриться. Обсіявся маком свяченим, обкурився ладаном. Рудч. Ск. II. 31.
Обложитися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) = обікластися 1. Стань, каже, серед церкви, обложись вальками і возьми з собою торбинку груш. Рудч. Ск. II. 29. Зеленіли то там, то там, обложившись полями, хутірські сади. Мир. ХРВ. 8. 2) Окружить себя. Обложився дітьми, як дід онучами. Ном. № 9185.
Пригвоздитися, -джуся, -дишся, гл. Привязаться, пристать. Пригвоздилась, як гвоздик. Грин. І. 241.
Розжакувати, -ку́ю, -єш, гл. Расхватать, разграбить.
Скоромити, -млю, -миш, гл. Скоромить.
Удій, удою, м. Удой. Купуй корову по удою. Рк. Левиц.
Хвортеця, -ці, ж. Крѣпость. Мир. ХРВ. 168. «Ріжте, бийте»! — на фортеці кричить Гамалія. Шевч. 59.