Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурувати, -ру́ю, -єш, гл. Бурлить. Де ую весні вода бурує, там буде яма. Міусск. окр. Переносно о человѣкѣ: бурлить, бушевать. Прийде та ще й бурує, а що знайде в коморі, — у шинок забере. Г. Барв. 292.
Диво́ви́жний, -а, -е. Удивительный, странный. Казки дивовижні казали. К. МХ. 14.
Доли́нка, -ки, ж. Ум. отъ доли́на.
Застроми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Воткнуть, вонзить. Застромили ножа у стіл. Рудч. Ск. І. 148. Змій перекинувся голкою. Вона взяла, застромила його в стіну. Рудч. Ск. І. 22. Та виломлю калинову вітку, та застромлю за білу намітку. Мет. 234.
Ладуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Грузиться, нагружаться.
Підняття, -тя́, с. Поднятіе; возвышеніе. Левиц. І. 257.
Пірнати, -на́ю, -єш, сов. в. пірну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Нырять, нырнуть, погружаться, погрузиться въ воду.
Співний, -а, -е. Пѣвучій. Маєш же свашеньки співнії. Гол. II. 665. 2) Мелодическій, музыкальный.
Терпіти, -плю, -пиш, гл. Терпѣть, переносить. Да вже ж мені докучило сюю терплячи муку. Мет. 259.
Царевич, -ча, м. = царенко. Рудч. Ск. II. 101.