Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виголюватися, -лююся, -єшся, сов. в. виголитися, -люся, -лишся, гл. Выбриваться, выбриться, побриться. Достав.... бритву, виголивсь. Стор. І. 112.
Костер, -тра́, м. 1) Сажень дровъ. 2) Куча камыша, сложенная изъ 30 кіп камыша, причемъ каждая копа́ имѣетъ 60 кулів. Павлогр. у. Стояв у неї на городі в кострі на зіму очерет. Котл. Ен. І.
Лі́сочка, -ки, ж. Ум. отъ ліска.
Поберігатися, -га́юся, -єшся, сов. в. поберегти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл. Беречься, поберечься.
Рамик, -ка, м. Зарубка. Вх. Лем. 459. Cм. рама 3.
Тогочасній, -я, -є. Относящійся къ тому времени, того времени. Схоластичня тогочасня интелліґенція. К. ХП. 116.
Угінчливий, -а, -е. О лошади: ходкій, быстрый. Він (кінь) не дуже угінчливий, — це не вороний тобі. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Усобник, -ка, м. Крамольникъ. Не ви прокляті, а гетьмани, усобники ляхи погані. Шевч. 142.
Фаяти, фаю, -єш, гл. Колыхать, колебать, развѣвать. Стоїть верба над водою, нею вітер фає. ЕЗ. V. 227.
Церковний, -а, -е. Церковный. Вдарено в церковного дзвона. Мир. Пов. II. 77. го́лий, як церко́вна миш. Крайній бѣднякъ. Ном. № 1519.