Віко, -ка, с. 1) Крышка сундука, квашни, бадьи, гроба й пр. Зроблю.... на діжку віко. Зриваю з труни віко, припав до неї. 2) Вѣко.
Ди́рза, -зи, ж. Раст. Bromus arvensis.
Зайде́я, -де́ї, об. = зайдей.
Зберегти́́ Cм. зберігати.
Коронний, -а, -е. Коронный, государственный. Гетьману коронному узять себе за шию не давали.
Накоха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Взлелѣять, возрастить, воспитать многихъ (о дѣтяхъ, животныхъ, растеніяхъ). Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти?
Погрюкувати, -кую, -єш, сов. в. погрю́кати, -каю, -єш, гл. Погромыхивать, грохотать, погремѣть (о громѣ, выстрѣлахъ). Ого, кажуть, орачі, та сей не аби як погрюкує... Певно се копитан гусей так.
Позсихати, -ха́ю, -єш, гл. Изсохнуть (во множ.). Були річки, — позсихали.
Пошанівка, -ки, ж. Хорошее обращеніе, бережность. Як він буде довго носити свиту, коли у нього одежі ніякої пошанівки нема: чи сльота, чи шо, все в новій шарґає.
Путо, -та, с. Преимущ. во мн. пута.
1) Путы. Ой на волики налигачі, а на коники пута.
2) Кандалы. Закували запорожців в залізнії пута.