Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блиндарь, -ря, м. 1) Волъ, косящій ногами. КС. 1898. VII. 46. 2) Нищій. Желех.
Вимовно нар. 1) Выразительно. 2) Условно.
Навпрачки́ нар. Напрямикъ, прямикомъ, прямо. Екатерин. у. Слов. Д. Эварн. Cм. навпростець.
Народо́вець, -вця, м. Народникъ. Ми... носимо народню свиту, бо ми, народовці, стаємо на бік народа. Левиц. Пов. 159.
Отертися, -тру́ся, -ре́шся, гл. = обітертися. Сіла я, підперлася, заплакала, отерлася. Чуб. V. 3.
Потатуритися, -рюся, -ришся, гл. Прикинуться. Може і справді впився, бо багато він випив, а може й потатуривсь, — його не розбереш, дуже єхидний чоловік був. О. 1862. VII. 40.
Правосудець, -дця, м. Правый судья. Це наші правосудці так розсудили їх. Лебед. у.
Стонадцять числ. Больше ста. Стонадцять чортів твоїй матері.
Уставка, -ки, ж. Въ сорочкѣ: вышитая вставка на плечахъ. Гол. Од. 73, 43. Шух. I. 125, 130, 159. Мамо, дайте мені уставки, — я довишиваю. Г. Барв. 541.
Хватнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хватати.