Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бутівка, -ки, ж. Тонкая палка въ игрѣ бути. Cм. бут 5.
Відплакати, -чу, -чеш, гл. Перестать оплакивать. Відплакав своє горе.
Залиця́ння, -ня, с. Ухаживаніе, любезничаніе. Не до козацького залицяння було убогому бурлаці. Хата. 159. Дівчатам до любого повабу, а молодим козакам до залицяння.
Зарачкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Полѣзть на четверенькахъ.
Купчиха, -хи, ж. Купчиха. Проти його стояв один купець з молодою купчихою. Левиц. Пов. 55.
Миґлюва́ти, -люю, -єш, гл. Сортировать срубленное дерево и складывать въ кучи. Над рікою бгають (перебірають) і миґлюють ковбки, значить складають осібно третяки, осібно четвертячі і т. и. у миґли (купи). Шух. І. 180.
Позалагоджувати, -джую, -єш, гл. 1) Починить (во множествѣ). 2) Уладить (во множествѣ).
Поопускатися, -каємося, -єтеся, гл. То-же, что и опуститися, но во множествѣ.  
Приповість, -ти, ж. 1) = приповідка. Приповість в школярів: не вкрав, але достав. Ном. № 6095. 2) Разсказъ. Чуючи од батька страшні приповісти про війни та походи... Мир. ХРВ. 82. Од старих людей приповісти такої не чувала, щоб о Петрі бистрії ріки-озера замерзали. ЗОЮР. І. 27. 3) Притча. Говорив до них приповістями. Єв. Мр. III. 23.
Форс, -су, м. = бута. Фр. (Желех.).