Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бредзелія, -лії, ж. = брезелія. МУЕ. ІІІ. 43.
Де́рживо, -ва, с. Иждивеніе, содержаніе. Мати живе на його держиві.
Домалюва́тися, -лю́юся, -єшся, гл. Дописать красками до чего нибудь.
Досо́хнути Cм. досихати.
Дуда́ритися, -рюся, -ришся, гл. Чваниться. Прил. у.
Мо́цний, -а, -е. . и пр = міцний и пр. Моцний Боже допоможе, дасть з люби користь. Чуб. V. 2.
Невладущий, -а, -е. Безсильный, безпомощный. З купелі саджали в купіль, як малу дитину, полумертву, невладущу, нетямну людину. K. МБ. XI. 146.
Оббрехати Cм. оббріхувати.
Пориватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. порва́тися, -рву́ся, -рве́шся, гл. Порываться, рваться; бросаться, броситься. Скільки раз я поривався до вас. Г. Барв. 280. Ще гірш мене зневажає, а де́лі й бити вже порвалась. МВ. І. 29. Ой порвався козак Нечай до тугого лука. АД. II. 79. «Змилуйсь, свате, я в цій зроду лазні не купався!» Скорчивсь, зморщивсь, — шубовсть в воду та й назад порвався. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 106).
Скопилити, -лю, -лиш, гл. = закопилити. Скопилити ніс, губу. Ніс скопилив мов ґринджоли. Г. Арт. (О. 1861. III. 107).