Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бриньчати, -чу, -чиш, гл. Бренчать. Бандура горлиці бринчала. Котл. Ен.
'Дже нар. сокращ. изъ адже. Вѣдь. Употр. преимущественно послѣ а: Та 'дже ж у старого Лемішки є брат. Левиц. Пов. 329.
Завозя́нин, -на, ж. Привезшій для помола хлѣбъ на мельницу.
З'єґо́вдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Стираться. Шух. І. 278.
Намо́вити, -ся. Cм. намовляти, -ся.
Обсікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обсікти, -січу, -че́ш, гл. 1) Обсѣкать, обсѣчь. 2) = обполювати, обполоти. Обсікают бульбу. Вх. Зн. 42.
Сіктися, січуся, -чешся, гл. Сѣчься. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся. Ном. № 9452.
Стоячий, -а, -е. 1) Стоящій. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 1106. 2) Стоячій. Хоч лежачий, аби комір стоячий. Ном. № 8904.
Таламбас, -су, м. = тулумбас.
Шарпанка, -ки, ж. = шампанка. МУЕ. І. 101.