Безгоміння, -ня, с. Безмолвіе. На місяцеві спокон-віку безвітря, безгоміння.
Біг и Бог, Бога, м. 1) Богъ. Чоловік стріляє, а Біг кулі носить. Біг Богом, а люде людьми. Як ось знечев'я вбіг Меркурій засапавшися до богів. Жив у лісі такий бог лісовий. В се время в рай боги зібрались к Зевесу в гості на обід. 2) Икона, образь. Поцілувала на божнику бога. Батько й мати беруть богів, хрестять богами молодих і оддають їм у руки. Молода оддає свого бога молодому. 3) старий бог.? Вона іде, іде, — мов старий бог з двору сходить... Вже до воріт, за двір... — говорится о важности ухода уходящаго лица. 4) скляний бог. Водка, штофъ съ водкой. Тоді то й зазналася я із сим скляним богом. Прихилявся до шкляного бога, привчався горілочку вживати. 5) біг-мі, біг-має. Нѣтъ, не имѣется. Діточок у їх Біг-ма. А іще на козаку нетязі шапка-бирка, зверху дірка, хутро голе, околиці Біг-має. 6) біг-ме. Ей Богу; право. Біг-ме на щотах не училась. Біг-ме, я не брав твоєї сокири. 7) біг дав. Есть, имѣется. 8) богу робити. Иносказ. сидѣть въ тюрьмѣ. Повѣсть «Мамай» Скальк. 9) знати богу. Знать молитвы. 10) бог відь. Богъ вѣсть. Ото скільки очима скинеш, Бог відь колишні степи. 11) своїм богом зробити, піти. По своему сдѣлать. Cм. зробити. З сього часу пішла своїм богом коло всього. 12) ніяким богом не допросишся. Никакъ не упросишь. Ніяким богом не допросишся було, щоб хоть в двір до тебе заглянули. 13) за малим богом. Едва. За малим богом слави и чести казацької братерським боєм не занапастили. За малим богом Криму... не опанував. 14) за невинного бога (побито, взято). Ни за что (побить, арестованъ и пр.) 15) спасеть же біг тебе! Выраженіе благодарности. 16) коли вже те у бога і діялось! Бог знаетъ, когда это и было. 17) у бога. Восклицаніе въ досадѣ, если чего нибудь не находишь. Де ті ключі у Бога! 18) Cм. бі. Ум. богонько, богочко, біженько, біжечко, божок. Ей, Богочку, таточку, дай погоду! Ішов Божок дорогою, зострів дівку із водою: «Ой дай, дівко, води пити, смажні уста закропити!» — Не дам, старцю, води пити, бо вода єсть нечиста... «Ой ти, дівко, сама нечиста, а вода єсть завжди чиста.» Стала дівка, ізлякалась, перед Богом заховалась.
Бороло, -ла, с. Разсѣлина въ скалѣ, ущелье.
Брехля, -лі, ж. = брехуха.
Виляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Вилять. Виляє уже, як той пес.
2) Уклоняться отъ работы. Виляти молотникові не можно.... трах-трах, трах-трах, — не оставайсь! Поли, поли, та, Марушко, поли, не виляй.
Напе́рстниця, -ці, ж. = наперстник 2.
Осенник, -ка, м. Растеніе Colchicum autumnale. L.
Росп'яття, -тя, с. 1) Распятіе (дѣйствіе). Повели його на роспяття. 2) Распятіе (образъ распятаго Христа ка картинѣ или крестѣ). У церкві стояло роспяття угорі.
Теща, -щі, ж. Теща. Жінка для совіщу, теща для привіту, матінка рідна лучче всього світу. Ум. те́щенька, тещечка.
Хапати, -паю, -єш, гл. 1) Хватать, схватывать. Стали близько к бережку припливати і рученьками за білий камінь хапати. Так хапає, як собака рве. 2) Воровать, красть. На вовка тільки поговір, а овечок Трохим хапає. 3) Брать взятки. Та й здорово він хабарі хапає. 4) Ѣсть съ жадностью. Хазяїн їсть тіки так, показує ложку.... а циган таки добре хапав, бо вимерхався не снідавши й нічого. 5) Хватать, быть достаточнымъ. На чужій землі хата і сніп на чужій землі; зажнем стільки, що й не хапає.