Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Громовий, -а, -е. 1) Громовой, относящійся къ грому. Да за тучами громовими сонечко не сходить. Чуб. V. 6. Буде нас Господь громовим огнем карати. АД. I. 334. Який я коштовний дом збудував, громовим пожаром пішов. Грин. III. 693. Громовий дощ. Мнж. 148. 2) громова стрілка. Громовая стрѣла, иначе — чортів палець. Вх. Пч. II. 28. 3) громові свята, празники. Рядъ посвященныхъ грому праздниковъ: съ 8-го іюля по 6-е августа; главные: Илля (20 іюля) и Паликопа (27 іюля) Мнж. 157. МУЕ. ІІІ. 48., Ум. громовенький. Пішов дощик громовенький а на той саб зелененький. Чуб. V. 178.
Двоно́гий, -а, -е. Двуногій. К. Дз. 138.
Дев'ятоси́л, -лу, м. = Дев'ясил.
Заґвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Поднять шумъ, крикъ. Заґвалтувало село від краю до краю. Мир. ХРВ. 249.
Здобу́ток, -тку, м. 1) Пріобрѣтеніе. 2) Разжива. Виряжаються козаки на здобуток. МВ. І. 140.
Реваш, -ша, м. У гуц. древорубовь: счетъ срубленнаго дерева, проработанныхъ дней и пр., а у гуцульскихъ пастуховъ счетъ удоя, отмѣчаемыхъ зарубками на деревянномъ брускѣ, называемомъ колода и распадающемся вдоль на двѣ половины, при чемъ зарубки дѣлаются поперегъ бруска и проходятъ сразу черезъ обѣ половины его; одна изъ нихъ, также называемая реваш, отдается работнику или хозяину скота, а другая остается у ведущаго счетъ. Шух. I. 173, 205, 206, 209.
Рибалчити, -чу, -чиш, гл. Заниматься рыбной ловлей. Мнж. 40. О. 1862. II. 62. Пішов дід раз до моря, став рибалчити. Мнж. 54.
Сюсяти, -сяю, -єш, гл. Дѣтск.: мочиться.
Укотитися, -чуся, -тишся, гл. = окотитися (объ овцѣ). Шух. І. 141. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні і не дають молока, аж укотяться. Шух. І. 210.
Хоровитість, -тости, ж. Болѣзненность. Желех.