Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випороти Cм. випорювати.
Дри́пи, -пів, м. мн. и дри́п'я, -п'я, с. Тряпье. Ти б своє дрип'я узяв, нехай не валяється отут.
Мазя́рка, -ки, ж. = мазниця 1. Вх. Лем. 433.
Маму́ла, -ли, об. Неповоротливый человѣкъ, увалень. Мнж. 185.
Начерпати, -па́ю, -єш, одн. в. начерпнути, -пну, -не́ш; начерти, -рчу́, -ре́ш гл. Начерпнуть. Приходить жінка начерпати води. Єв. І. IV. 7. Ой пішла ж она з двома ведерці, в єдно начерла, з другим ся вергла. Гол. II. 90.
Поранник, -ку, м. Раст. Plantago lanceolata L. О. 1861. І. 206.
Розмацатися, -цаюся, -єшся, гл. Усердно щупать.
Сволок, -ка, м. Балка, поддерживающая потолокъ, матица. Вас. 148, 188. Ой бачу я два стовпи, на тих стовпах сволок лежить; на сволоці шнурок висить. Н. п. 2) мн. Кровля. (Угор.). Ум. сволочо́к.
Старісінький, -а, -е. Совершенно старый. Мій таточку, мій старісінький! Мил. 190.
Чуть нар. Чуть, едва. Іде, чуть не плаче. Шевч. 165. Чуть живу пустив. Рудч. Ск. І. 178.