Вестися, ведуся, -дешся, гл.
1) Быть ведомымь, вестися. Веди швидче коня! — Еге, веди! коли ж не ведеться!
2) Быть въ обычаѣ. У нас так не ведеться. На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться.
3) Размножаться, плодиться, родить (о растеніяхъ). У нас гарно ведуться кури. У нашім ставну не ведуться карасі. Оця пшениця велася сім років, а на восьмий перевелася.
4) Везти, удаваться, счастливиться. Коли не ведеться, то й курка не несеться. Уже ним ся сього року любитки не веде.
Гультя́йський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный лѣнтяю, повѣсѣ, кутилѣ. З гультяя гультяйська й робота.
Збивач, -ча, м. Скопидомъ, скряга.
Масали́ґа, -ґи, ж. Мотъ, плутъ.
На́зирком нар. Слѣдомъ, не выпуская изъ виду. Пішов, а я за ним назирком: до яких се знакомих людей він ходить.
Питльований, -а, -е. Крупичатый. Закусує питльованим калачем. Давай йому... коржів з питльованого борошна.
Позачіплювати, -люю, -єш, гл. Зацѣпить (во множествѣ).
Похмарити 2, -рить, гл. безл. = нахмарити. Сонце було вияснилось, а потім уп'ять нахмарило.
Теметів, -това, м. Кладбище.
Узяток, -тку, м. 1) Пожива, добыча. Де попам, або музикам не було взятку. 2) Сборъ меда и воску у пчелъ. Вже гречки цвітуть — буде добрий взяток.