Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бля пред. 1) = для. 2) = біля. Світилка.... стоїть бля порога. Грин. III. 544.
Гамкання, -ня, с. 1) Дѣтск.: ѣда. 2) Чавканіе.
Гребня́, -ні́, ж. Дѣйствіе гребущаго весломъ, гребля. Така вже з тебе і гребня: сідай краще на правило.
Нагу́лити, -лю, -лиш, гл. Случайно найти, наткнуться на что. Вх. Зн. 39.
Поперетирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и перетерти, но во множествѣ.
Поріг, -ро́гу, м. 1) Порогъ. Стоїть дівка на порозі да з козака сміється. Мет. 89. у порогах стояти. Стоять у порога. КС. 1883. II. 383. Мнж. 66. П'ють у кума мед-вино, а ми в порогах стоїмо. Грин. II. 302. 2) Порогъ на рѣкѣ. Як та воля, що минулась, Дніпр широкий — море, степ і степ, — ревуть пороги і могили — гори. Шевч. 4. 3) Нижняя часть живота (у родильницы?) Дитина стала у порогах та й стоїть (у породіллі). Волч. у. Ум. поріженько. Грин. III. 525. поріжок, поріжечок.
Пороскльовувати, -вую, -єш, гл. Расклевать (во множествѣ).
Похитуні, похиту́сі, гл. Дѣтск. качать.
Прибіжанин, -на, м. Богомолецъ. Сто двадцять літ живе чернець мовчущий... На поучення прибіжанам темним знай мимрить. К. МБ. II. 132.
Путня, -ні, ж. Бочка. Kolb. I. 70.