Вимівка, -ки, ж.
1) = вимова.
2) = вимовка 3. Не може бути вимівка, шоби була винна жінка.
Відей нар. = відай.
Жа́лування, -ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Питання та жалування було доволі в дому, а ще більш вбожества та суму. 2) Заботливость, выраженіе любви. 3) (Съ великорусок.). Жалованье. Царь йому жалування дав.
Люба́йстер, -тру, м. Алебастръ.
Мензирь, -ря, м. Родъ овечьяго сыра.
Секстерень, -ня, м. Тетрадь.
Суміти, -мі́ю, -єш, гл. Дѣлаться печальнымъ, грустнымъ. Вороги суміли й трепетали.
Теє мѣст. = те.
Турлити, -лю́, -лиш, гл. = турити.
Умостити Cм. умощувати.