Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вельмий, -а, -е. = великий. Боже єдиний, Боже вельмий! Тепер увесь світ на хабарові стоїть. Кіевск. у. Святий Боже, святий вельмий, змилуйся над нами. Кіевск. у. Дощ іде, та не вельмий. Васильк. у.
В'Юновий, -а, -е. Относящійся къ в'юну. Покоштував в'юнового сала. Ном.
Кухарювати, -рюю, -єш, гл. Быть поваромъ.
Луга́рь, -ря́, м. 1) Разбойникъ, скрывавшійся въ степныхъ лѣсахъ (Cм. луг) и нападавшій на купеческіе и чумацкіе обозы. Рудч. Чп. 51. У Стороженка, МПр., 164, слово это употреблено неправильно въ смыслѣ: житель луговъ. Ум. лугарик.
Лущи́ця, -ці, ж. Ум. отъ луска. Ч. IV. 369.
М'я́лиця и мня́лиця, -ці, ж. 1) Мялка для льна и конопли. Богод. у. 2) Мятая солома. Остер. у. 3) Потасовка. Піди, ще й тобі м'ялиці дадуть. Н. Вол. у.
Наздого́нити, -го́ню, -ниш, гл. = наздоганяти. Запрягайте, слуги мої, коні воронії, наздогоньте літа мої, літа молодії. Мет. 253.
Непотайний, -а́, -е́ Не скрытный, откровенный. Полилась їх розмова щира, непотайна. Левиц. І. 138.
Сатана, -ни, м. Сатана. Геть від мене, сатано! Єв. Л. IV. 8.
Скитатися, -та́юся, -єшся, гл. Скитаться. Іване, синочку мій, де ти скитався? Грин. І. 46. Нещасні ж сирітки та підуть скитатись. Грин. III. 411.