Загиба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. заги́бнути, -ну, -неш, гл. Погибать, погибнуть, пропадать, пропасть. Горе з жінкою-бідою вік каратами — що маю робити! — мушу загибати!
Існий 2, -а, -е. Настоящій, истый, заправскій. Зараз мого чоловіка приручили дядькові, москалеві істньому.
Йолоповатий, -а, -е. Глупый. Йолоповатому хліб попадається, та не вміє їсти.
Набо́жно нар. Набожно, благочестиво.
Перецілуватися, -луюся, -єшся, гл. Перецѣловаться. Перецілувались усі.
Поважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Рѣшиться, отважиться. Поважився на таке діло! Таке молоде, а він поваживсь її брати. 2) Польститься, прельститься. Не подоба, старий діду, не подоба, хиба на те поважуся, що худоба.
Прибідок, -дку, м. Прибавка къ бѣдѣ, добавочная бѣда. До біди найдеся все й прибідок.
Страхатися, -хаюся, -єшся, гл. Страшиться, бояться. Ой батьку гетьмане, я то тепер лицарства дістав, бо я всім перед вів, жадного ся не страхав.
Уременити, -ню, -ниш, гл. Прочно сдѣлать работу. Оце уременили ясла.
Шкарупа, -пи, ж. = шкаралупа.