Бухинка, -ки, ж. = буханець. Понесли.... гарячую м'яку бухинку. Ум. бухиночка.
Заме́шкати, -каю, -єш, гл. Занять подъ жилье. Ніхто не замешкав спустілого обійстя.
Кий I, ки́я, м. 1) Палка, трость. Язик доведе до Київа і до кия. Один тілько мій Ярема на кий похилився. 2) Дубина, палка, на концѣ которой шаровидное утолщеніе отъ оставленной части корня. Приходить багато народу з мечами й киями. Ум. кийок, кийочок. Которий козак не міє в себе шаблі булатної, пищалі семип'ядної, той козак кийка на плечі забірає, за гетьманом Хмельницьким ув охотне військо поспішає. . Ув. киюра, кияка, кияра. Як сім раз одважить киякою, то хліба більше не їстимеш.
Книгозбір, -збо́ру, м. Библіотека. В книгозборі батька Тараса.
Красти, краду, -деш, гл. Красть, воровать. Телят боїться, а волів краде.
Підгайстер, -тра, м. = підгейстер.
Поспішати, -ша́ю, -єш, сов. в. поспіши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Спѣшить, поспѣшить, торопиться, поторопиться. Швидче додому поспішає. Ой не копай, козаченьку, зілля, та поспішай до дівчини на весілля.
Случай, -ча́ю, м. = випадок. Немає ніже єдиного случаю, щоб доладу було згадать.
Фоскати, -каю, -єш, гл. Фыркать.
Цілковий I, -а, -е. Цѣльный. Чи яйця зварить цілковими, чи таки на салі жарить?