Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гружде́ль, -ля, м. Родъ гриба — груздь? Камен. у.
Ґардува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Гатить, дѣлать запруду. Черк. у. 2) ? Як весло ґардує, то треба його плазом поставити й перестанеш. Канев. у.
Дзьобань, -ня, м. = Оскард (съ острыми концами). Мик. 481.
Їжно нар. Сытно, достаточно пищи. Хоч не їжно, так уліжно. Ном. № 10387.
Кремінець, -нця́, м. Ум. отъ кре́мінь.
Мимохі́д, -ходу, м. Конвульсіи у дітей. КС. 1893. VII. 80.
Поперегледжувати, -джую, -єш, гл. = попереглядати.
Стовбур, -ра, м. 1) Стволъ, стержень растеній. Та в цій вербі верхівя хоч і зелене, а стовбур зовсім у середині згнив. Кобел. у. Щось лізе вверх по стовбуру. Шевч. 30. Вівця гілляки обгризе з будяка, а стовбурі покида. Лебед. у. 2) Неповоротливый, неловкій человѣкъ. 3) піти у стовбур. Расти въ стволъ; (о людяхъ) толстѣть. Буряк пішов у стовбур.
Устрашати Cм. устрашувати.
Ухекатися, -каюся, -єшся, гл. Устать, запыхаться, тяжко дышать отъ усталости. А як вхекається, — «годі вже,» кажуть, — «тобі, гаспиде! наші й батьки було: б'ються-б'ються, та й оддихають». Сим. 212.