Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Деревни́к, -ку́, м. Раст. Lonicera. Шух. І. 20. Achillea. Шух. І. 20. — білий. = Деревій. Шух. І. 21.
Запу́татися, -таюся, -єшся, гл. = заплутатися.
Злючий, злющий, -а, -е., Ув. отъ злий 1. Очень злой. Злючих собак держала. Хата, 99. Дізнає злющий злої муки. К. Псал. 8.
Зожолобкастіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться желобоватымъ; о доскѣ: покоробиться. Вх. Лем. 420.
Людорі́з, -за, м. Убійца, разбойникъ. Мир. ХРВ. 321.
Наклопота́ти, -почу́, -чеш, гл.го́лову кому. Причинить заботы, хлопоты, надоѣсть приставаньями по всякимъ поводамъ. Не гудіте, голуби, не клопочіть голови, бо я вдова молода, наклопочу я й сама. Мет. 274. Ще ти голови моєї не наклопотала! Мир. Пов. II. 47.
Піввідерко, -ка, с. Полуведро.
Рудобривий, -а, -е. Рыжебровый. Чужа пані рудобрива. Чуб. III. 247.
Спідниця, -ці, ж. 1) Юбка. Чуб. VII. 428, 429. Гол. Од. 49. КС. 1893. V. 284. 2) Часть полушубка отъ таліи внизъ. Вас. 155. Ум. спідничка, спідни́ченька.
Цвях, -ха, м. Гвоздь. Під'їхавши гості під бряму, почали грукати в цвяхи. К. ЧР. 5. Желізними цвяхами руки пробивали, на його голову терня клали. Чуб. ІІІ. 349. Труну збудували.... золотими цвяхами побивали. Лукаш. 82. Ум. цвяшок.