Гидчати, -чаю, -єш, гидшати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться хуже, гаже. Важко, нестерпуче бути харцизом! З кожним днем гидшає.
Золотник, -ка́, м.
1) = золотарь 1. Ой ходімо ж ми до ковальчика, до ковальчика, до золотника, покуймо ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла.
2) Раст. a) Potentilla tormenloides. б) Geranium sanguineum.
3) Золотникъ. Лихо приходить пудами, а сходить золотниками.
4) Матка. Примовляння, як підбірають животи, коли осунуться: «Золотий золотничку, стань собі на містечку; де поставив тебе отець і мати, тут тобі довіку стояти». Ум. золотничо́к.
Крутенько нар. Ум. отъ круто.
Луна́ння, -ня, с. Отголоски.
Перегребти, -ся. Cм. перегрібати, -ся.
Під 1, по́ду, м. 1) Низъ, низменное мѣсто, западина. Перепелиця сіла на, поду. 2) Основаніе, мѣсто для основанія чего либо, напр. стога, печи и пр. Поди під стіжки. 3) Возвышеніе, подмостки, напр. возвышеніе въ мельницѣ, гдѣ находятся жернова. Часто во мн. ч. У клуні пшениця на подах була. 4) Неподвижное основаніе вѣтряной мельницы. 5) = горище. Ум. підок.
Підлабузнюватися, -нююся, -єшся, сов. в. підлабузнитися, -нюся, -нишся, гл. Подольщаться, подольститься, приволокнуться. Підлабувзнивсь до горлиці горобець наче справді запорожський молодець.
Позмовкати, -каємо, -єте, гл. Смолкнуть (о многихъ). Позмовкали пісні на селі. Голоси... позмовкали.
Пташок, -шка, м. Ум. отъ птах.
Тріщ, -ща, м. = тирч.