Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виполювати 2, -люю, -єш, сов. в. виполоти, -лю, -леш, гл. Выпалывать, выполоть. Заходивсь коло того проса.... виполов його гарно. Рудч. Ск. І. 54.
Наві́рити Cм. навіряти.
Півторарічняк, -ка, м. Бычекъ полуторагодовалый. Гн. II. 27. Cм. півторак.
Пісяти, -сяю, -єш, гл. Дѣтск. Мочиться.
Процвіт, -ту, м. Цвѣтеніе, расцвѣтаніе, процвѣтаніе. Желех. Пророкував їй (українській мові) новий процвіт, нову красу й силу. К. ХП. 116.
Прядач, -ча́, м. Прядильщикъ (на фабрикѣ). Канев. у.
Розбродитися, -джуюся, -єшся, сов. в. розбрестися, -дуся, -дешся, гл. Разбредаться, разбрестись. Г. Барв. 205. Щоб не дуже розбродились. О. 1862. II. 55. Розбрелись прочане улицями. МВ. І. 17. Було зібрались людці, та тепера розбрелись. Полт. у.
Сохур, -ра, м. Вилка для зимней ловли рыбы.
Сполохнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Однокр. отъ сполохатися. Встревожиться, взволноваться. Народ, побачивши його, вельми сполохнувся. Єв. Мр. IX. 15.
Табунний, -а, -е. Табунный, изъ табуна.