Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воріг, -рога, м. = ворог. Поглянь, Маруся на поріг, то йде дружбонько, воріг твій. Н. п.
Длу́бати, -баю, -єш, гл. 1) Ковырять. Чого ти все в носі длубаєш? 2) = Длубатися 2.
Зая́трити, -рю, -риш, гл. 1) Растравить (рану). 2) Раздражать, разсердить.
Збожево́лілий, -а, -е. Безумный, сумасшедшій. Збожеволілими очима прикро дивилися на Грицька. Мир. Пов. І. 122.
Їднаково нар. = однаково. Ном. № 643.
Обтяти Cм. обтинати.
Паскудно нар. Мерзко, гадко, скверно.
Уживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. ужитися, уживуся, -вешся, гл. 1) Употребляться, употребиться, потребляться. Я хочу видіти, як моє добро уживатиметься. Федьк. 2) Уживаться. З відьомським кодлом не вживешся. Рудч. Ск. II. 177.
Хатник, -ка, м. Домосѣдъ. (Гуцульщина. Отъ В. Дорошенка).
Чупарний, -а, -е. Опрятный, красиво одѣтый, красиво убранный. Cм. чепурний.