Виярок, -рку, м. Лощинка, неглубокій оврагъ. Там такий є виярок, то вода й залива инколи. Ум. ви́ярочок.
Достига́ти, -га́ю, -єш, сов. в. дости́гти, -гну, -неш, гл. Созрѣвать, созрѣть. Надійшли жнива, достигла Василева пшениця.
Кисет, -та, м. Кисетъ. Плели з ниток якісь кисети на тютюн.
Ласування, -ня, с. Кушаніе лакомствъ, роскошествованіе; наслажденіе.
Погупцювати, -цюю, -єш, гл. Потанцовать. Ось ну лишень, не соромляйся, по гупцюймо трохи.
Потирати, -ра́ю, -єш, сов. в. потерти, -тру, -тре́ш, гл.
1) Тереть, потирать, потереть. Ученики його їли колосся, потерши в руках. Чи не висять рушнички нам потерти ручки? Не лучче б нам з ляхами... мирно пробувати, аніж пійти лугів потирати, своїм тілом комарів годувати. потирати руни об ко́го. Помыкать кѣмъ. Досталося ледачому руки потирати. Барили воду з нас ледачі дуки і потирали об козацтво руки.
2) Разбить. Буком узяв, потер горці до жука.
Ректи, -речу, -чеш, гл. Говорить, сказывать. Добре речеш, тільки в громаду не беруть.
Тандита, -ти, ж.
1) Толкучка, мѣсто продажи старыхъ вещей. Я купив камизельку на тандиті.
2) Старье, хламъ. Цюю тандиту вже пора б пороздаровувати вбогим.
Усміти, -нію, -єш, гл. Посмѣть.
Човгати, -гаю, -єш, гл. Шаркать идя, итти медленно. Один батько зараз почує, човгає старими, але міцними ногами до колиски. Він оддалік ледві човгав за мною.