Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безоборонність, -ности, ж. Беззащитность. Желех.
Бозінька, -ки, м. Ум. отъ бозя.
Досу́кувати, -кую, -єш, сов. в. досука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Досучивать, досучить. Оце сяду та ниток досукаю. Богодух. у.
Ли́пиці, -пиць, ж. мн. Сѣмена липы. Черк. у.
Мня́тися, мну́ся, мне́шся, гл. 1) Мяться. Терлось та м'ялось. Чуб. 2) Мяться, не рѣшаться. Молоденький козаченько під оконечком мнеться. Чуб. III. 173.
Опуцьки, -ків, м. мн. Раст. Torilis. Antryseus Gaert. ЗЮЗО. І. 139.
Перепурхнути, -ну, -неш, гл. Перепорхнуть. Обудить його, як що перепурхне або шелесне. МВ. (О. 1861. І. 98).
Посмугувати, гу́ю, -єш, гл. Исполосовать. Вся пика, шия і руки посмуговані. Стор. II. 69.
Пшенишниця, -ці, ж. Пшеничная солома. Н. Вол. у. Сим. 153.
Украдатися, -даюся, -єшся, сов. в. украстися, украдуся, -дешся, гл. 1) Избѣгать, избѣгнуть встрѣчи съ кѣмъ, уходить, скрываться, скрыться. Його вона шукала — побачитись, а він украдався, та й не бачила таки. Лебед. у. 2) Пробираться, пробраться, прокрасться, вкрасться. Увечері якось укрався в сіни. О. 1862. I. 33. Та недосвіт перед світом в садочок укрався. Шевч. 651. Вкралося горе. Шевч.