Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ді́лечко, -ка, с. Ум. отъ ді́ло.
Європе́йський, -а, -е. Европейскій. Європейська культура. К. Європейські ідеї. Левиц. І.
Кома, -ми, ж. Запятая. Читайте од слова до слова: не минайте а ні титли, а ні тії коми. Шевч. 214.
Обдивлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обдиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Осматривать, осмотрѣть. Обводе хату очима.... обдививсь, устав. Мнж. 130. Батько заплакав і пішов до комори обдивитися що вкрали. Рудч. Ск. І. 204. Ходім, каже, жінко, обдивимось: я тобі скажу, де на цибулю, де на моркву, де на петрушку. Рудч. Ск. І. 183.
Панькатися, -каюся, -єшся, гл. Возиться, ухаживать, няньчиться. Треба мені робити, а не з дитиною панькатись. МВ. І. 99.
Смиренниця, -ці, ж. Скромница.
Спачити, -чу́, -чиш, гл. Искривить, покосить, погнуть.
Тузатися, -заюся, -єшся, гл. Возиться, толкать другъ друга, бороться, спорить. Жінка кричить: давай мені віжки! А я кажу: сам поганятиму! Тузались отак собі обоє, тузались. Грин. II. 179. Дітвора почала тузатись — кому ноту закинути. Св. Л. 42. Вони там проміж себе тузались: той правив гроші, а в того либонь не було. Павлогр. у.
Храбори мн. = хорбури. Вх. Лем. 479.
Шептатися, -пчу́ся, -чешся, гл. Шептаться. Дівчата вже нищечком сміялись, шептались. Левиц. І. 16.