Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благатися, -гається, гл. безл. Умоляться, проситься. благається, благалося. Просится, просилося. Скільки благалося благословення. МВ. ІІ. 181.
Відбіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Перебѣситься. Як відбіснувався становий, то й почав говорити наче людина.
Гордува́тий, -а, -е. Гордый, гордящійся, надменный. Я не багатий, не гордуватий, високо не несуся. Мет. 67. Така думка світилась.... на її гордуватому виду. Г. Барв. 464., Ум. Гордува́тенький. МВ. (О. 1862. ІІІ. 57).
Лелечиня́, -ня́ти, с. Птенецъ аисть. Харьк. Ум. лелечинятно.
Мо́рщинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ мо́рщина. Я йому морщинки розгладжую на лобі. Г. Барв. 359. 2) Часть рукава женской сорочки у галицкихъ»покутянъ: вставка, вшитая подъ уставкою. Kolb. І. 39.
Несподіваний, -а, -е. Неожиданный; нечаянный. Несподіване лихо. Ном. № 2059.
Під'язувати, -зую, -єш, сов. в. під'язати, -жу, -жеш, гл. = підв'язувати, підв'язати.
Подвигати II, -га́ю, -єш, сов. в. подвигнути, -ну, -неш, гл. Побуждать, побудить, подвигнуть. І чий се дух уста твої подвигнув? К. Іов. 55.
Селитися, -лю́ся, -лишся, гл. Селиться. Не дай, Боже, два рази женитись, а три рази селитись. Ном. № 8865.
Цвіріньчук, -ка, м. = цвіркун. Вх. Пч. II. 27.