Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Броварський, -а, -е. Пивоварскій.
Брундук, -ка, м. Веревка отъ кормы судна на берегъ къ колу. Азовск. море. (Стрижевск.).
Живото́к, -тка́, живото́чок, -чка, м. Ум. отъ живіт.  
Задовжа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. = завиноватитися. Ой ходи сюда, дівко молода, викупи мене, задовжався я. Лавр. 46.
Закопи́лювати, -люю, -єш, сов. в. закопи́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Приподнимать, приподнять кверху, заворачивать, заворотить, отворотить (кверху). Вітер закопилив очерет на стрісі. Міусск. окр. 2) закопилити губу. Надуться, разсердиться; заважничать. Ном. № 5084. Хоче б то всміхнутись, та здержується, щоб невістка не закопилила губи. Кв. II. 177.
Кобень, -ня, ж. Капюшонъ у бурки. Надів даху... ззаду кобень так і грає. ЗЮОР. І. 175.
Лиш нар. = лише. Нашому маляті лиш слинку ковтати. Ном. № 1038. 2) = лишень. Гляди лиш! Ном. № 13603. Кете лиш кресало! Шевч. 78. Біжи лиш швидче в Карфагену. Котл. Ен. І. 28.
Переповня, -ні, ж. Избытокъ. З переповні серця промовляють уста його. Єв. Л. IV. 45.
Подушеньство, -ва, с. Богослуженіе по умершемъ, панихида. Вх. Лем. 452.
Унизу нар. Внизу.