Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ворситися, -шуся, -сишся, гл. Сердиться. Вх. Зн. 18.
Допа́стися Cм. допадатися.
Дріто́вач, -ча, м. = дрітарь. Вх. Уг. 237.
Істиний, -а, -е. 1) О деньгахъ: істині гро́ші. Основной капиталъ, деньги безъ процентовъ. 2) Истинный. Шевч. 617. Єсть цьому істина правда. Грин. III. 150.
Ми́чка, -ки, ж. 1) Связка льну, неньки, приготовленная для пряжи. Баба сиділа дома, мички пряла. Рудч. Ск. II. 13. 2) Прядь волосъ, выбившаяся изъ подъ платка. Сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. Котл. Ен. 3) Волосы у лошади надъ заднею частью копыта, щетка. Коні худі, миршаві, з запалими боками, з сухими ребрами, з кудлатими гривами, пелехатими мичками. Левиц. І. 323. 4) Раст. Naradus stricta L. ЗЮЗО. І. 129.
Пообморочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и обморочити, но во множествѣ.
Примести Cм. примітати.
Раїна, -ни, ж. Пирамидальный тополь. Черном. На зріст височенька, гнучка, станочок як та рата. О. 1862. VIII. 16.
Ткачиха, -хи, ж. Жена ткача. Гол. Од. 41. Ткачихо! буде тобі лихо! Шейк.
Хворявий, -а, -е. = хворовитий.