Верглик, -ка, м. Инструмента для плетенія лаптей. Мав.... верглик той, що латні плетуть.
Досу́шувати, -шую, -єш, сов. в. досуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Досушивать, досушить.
Зачи́н, -ну́, м. Начало, начинаніе, починь. Так лиха година й ходе по людіх; усе з дітей зачин.
Згина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. зігну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Сгибаться, согнуться. Під віконцем зігнувся, чи не вийде Маруся. Як ударить ватаг молоденький чумаченька списом у груди. Ой той же спис удвоє зігнувся.
Одуріти, -рію, -єш, гл. Ошалѣть, обезумѣть. Всі кинулись, мов одурівши.
Повалити, -лю́, -лиш, гл.
1) Повалить. Ой там на долині жуки бабу повалили.
2) Повалить, пойти массами. Повалили гайдамаки, аж стогне діброва.
Скромадити, -джу, -диш, гл. Скоблить, скресть. Моркву, буряки скромадити.
Удушшя, -шя, с. Удушье.
Цвіркати, -каю, -єш, гл.
1) = цвірчати. Птах цвіркат.
2) Плевать сквозь зубы.
3) Чѣмъ либо досаждать. То та гадина мені в очі цвіркає.
Щастити, -тить, гл. Давать, посылать, приносить счастье, благопріятствовать, удаваться. Употребляется безлично или въ третьемъ лицѣ, преимущественно когда говорится о Богѣ; также въ повелительн. наклоненіи ед. ч. въ выраж.: щасти́, боже! Хай Бог щастить. Инші зорі щастять у його на врожай, инші на скот, а Віз — чумацька щаслива зоря. У всьому йому щастило. Щасти вам, Боже, на всяке добро! Але ж не все так їй щастило його дурити.