Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бірувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ состояніи. Вх. Лем. 392.
Дощомі́р, -ру, м. Дождемѣръ.
Драпа́тий, -а, -е. О вышивкѣ: драпа́ті у́ставки. Kolb. І. 48.
Кузоб и кузуб, -ба, м. = козуб. Обібрався грибом — лізь у кузоб. Ном. № 7077. Нехай же я подивлюся, хто сидить в запічку — аж там дячок-неборачок у кузуб зігнувся. Чуб. V. 674.
Матінкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Часто говорить: ох, матінко! Ох, матінко! — тут шепче, оха матінкує (баба-шептуха), а там на здобич погляда. Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Освічувати, -чую, -єш, сов. в. освіти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Освѣщать, освѣтить. Світло так і б'є... освічує верби й вишні. Левиц. І. Зірочка зійшла, усе поле освітила. Мет. 80. 2) Просвѣщать, просвѣтить.
Слонити, -ню, -ниш, гл. Сшивать двѣ половины штановъ въ ходу. Ще можна поправить штани, бо він ще їх не слотів. Лебед. у.
Уліті нар. Лѣтомъ. Вліті і качка прачка, а взімі і Тереся не береться. Ном. № 552. Хто вліті гайнує, той взімі голодує. Ном. № 558.
Упертість, -тости, ж. Упрямство, упорство.
Хірт, хорта, м. Борзая собака. Дріжить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче. Греб. 385.