Буркати, -каю, -єш, гл.
1) Ворчать.
2) Будить.
Глибоченний, -а, -е. Черезвычайно глубокій. А провалля таке глибоченне, що й дна не видно.
Налати́ти, -лачу́, -тиш, гл. Прибить къ стропиламъ лати (Cм. лата).
Паркання, -ня, с. = паркан.
Поліття, -тя, с. Благопріятная погода; благопріятное урожайное лѣто. Не поліття, а лихоліття. Як закує зузуля на Юрія на голе дерево, то буде голодне літо, а як на лист, то буде поліття. Сього року поліття на ваш огород. Не на всяке літо добре поліття. Таке все поліття мочливе. Як сніг випаде, тоді поліття ходити на зайців.
Рашкуль, -ля, м. Терпугъ.
Розбагнитися, -ню́ся, -нишся, гл. Сдѣлаться грязнымъ. Дорога так розбагнилась, ще не можна їхати.
Розметати, -та́ю, -єш, гл.
1) Разметать, разбросать. Розметаю всіх, як вітер мете пил з дороги. Крукам, вранам розметала.
2) Разорвать, разметать. Охота як наскочила, — розметала його. Щоби того пистолета куля розметала, що я молоденька на нім присягала.
Стуг, -га, м. Костеръ.
Хапатня, -ні, ж. Спѣшка, скорая, поспѣшная работа. Там така хапатня, що не вхопиш. Хапатню таку зробили, що духом забрали всю солому.