Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ану́! меж. Ну-ка; ну-лишь, попробуй! Ану лиш, годі тобі лежати! Ану вдарь! Ану ще слово скажи, то так і вилетиш із хати! Харьк. Ану-ну! Попробуй только!
Болотяник, -ка, м. Чортъ, живущій въ болотѣ. Чуб. І. 193.
Босіти, -сію, -єш, гл. Дѣлаться босымъ.
Вакарка, -ки, ж. = загорода (для скота). Шух. І. 186.
За́пах, -ху, м. 1) Запахъ. Хрещатий барвінок сади устилає, запашний васильок три запахи має. Чуб. V. 487. 2) Родъ желтыхъ грибовъ. Вх. Уг. 239.
Круп'яр, -ра, м. = круподерник. Гол. Од. 11.
Мри́ґати, -ґаю, -єш, гл. 1) Моргать (глазами). Тілько мриґа, нічого не говоре. Новомоск. у. 2) = ремиґати. Не їсть, а тільки мриґа. Черк. у.
Позападати, -даємо, -єте, гл. Впасть, запасть (о многихъ). Глибоко позападали у лоб його очі. Стор. МПр. 129.
Росхлюпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. росхлюпатися, -паюся, -єшся, гл. Расплескиваться, расплескаться (о жидкости). Поки донесла воду, то по пів відра росхлюпалось, так бігла. Харьк.
Червоніти, -ні́ю, -єш, гл. Краснѣть. Мак червоніє. МВ. І. 81. Небо, палаючи, почина червоніти. МВ. ІІ. 65.