Буркування, -ня, с.
1) Мощеніе камнемъ.
2) Воркованье.
Здиба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. зди́бати, -баю(-блю), -баєш(-блеш), гл. Встрѣчать, встрѣтить. Костю, чи не здибали-сте де мого Михаська? Ідуть, ідуть, здибають пана. Як вас (літа) здибле лиха доля, будьте коротенькі. Біда здибав легко, а трудно її збутися. Він нас здибав за селом.
Кінцьовий, -а, -е. = кінцевий. кінцьо́вий гребінець. Гребень изъ верхушки (конца) рога.
Левада, -ди, ж. Окопанное или огороженное мѣсто для сѣнокоса вблизи усадьбы. За городом левада, де збіралась громада. Як би на вашій леваді та мій вітряк. Ум. левадка. Кушів левадку, поставив вітряк і довіку їв хліб.
Назорі́тися, -рі́юся, -єшся, гл. Посвѣтить сколько желалось. Зійшла зоря, зійшла зоря, та й не назорілася.
Неподоба нар. Неприлично, не слѣдуетъ, не подобаетъ. Неподоба зірці без місяця ізіходити: неподоба дівці до козаченька виходити.
Орандарство, -ва, с. = орендарство.
Смертяний, -а́, -е́ Смертоносный. Той Тартар смертяний, що пліндруванням дише. Смертяний бій.
Трахтирників, -кова, -ве Принадлежащій трактирщику.
Тютя, -ті, ж. Дѣтск. всякая птица, преимущественно курица, цыпленокъ. се ще тютя з полив'яним но́сом. Вотъ еще дуракъ, простофиля.