Бухтіти, -тію, -єш, гл. 1) Пылать, вспыхивать. Вогні бухтіють. 2) Глухо звучать. Бубон бухтіє.
Випестити, -щу, -стиш, гл. Взлелѣять, выхолить. Випестили її, викохали хорошу й чепурну.
Доро́жник, -ка, м. Раст. Plantago lanceolata.
Заста́вочка, -ки, ж. Ум. отъ за́ставка.
Зостанок, -нку, м. = останок. Мабуть ше здужав би на зостанку віку вам заграти.
Куток, -тка, ж.
1) Уголъ внутренній. Душі грішників пищать, як курчата, та ховаються по всіх кутках. Я оступилась та й сіла в кутку.
2) Часть, сторона (села). Ой вечеряй, моя мати, коли наварила, а я піду на той куток, де дівчина мила. Одна вулиця на однім кутку співала одну пісню, а десь дамко друга й третя. Ум. куточок.
Напха́ти, -ся. Cм. напихати, -ся.
Обути, -ся. Cм. обувати, -ся.
Понашарпувати, -пую, -єш, гл. Надергать, натеребить (во множествѣ).
Попереломлювати, -люю, -єш, гл. Переломить (во множествѣ).