Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бунтувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Бунтовать, бунтоваться. Не бунтуйте проти його, тяжко-важко покарає. К. Псал. 146. 2) Бунтовать, возмущать. Бунтує народ. Єв. Л. ХXIII. 5.
Заку́та, -ти, ж. Канура, хлѣвъ. Сім закут, одна свиня. Ном. № 11789.
Зсподу нар. = зісподу. Накладем стіжок зсподу широкий. Чуб. III. 465.
Кавальчик, -ка, м. Ум. отъ кавал. Желех.
Колонія, -нії, ж. Колонія. Він по німецьких колоніях у наймах жив. Херс. г. Біля Москви хотіли нашкодить усім німцям, — ціла б то їх колонія завелось там. О. 1862. V. 45.
Покойовий, -а, -е. Комнатный.
Тонічко нар. = тоненько. Шейк.
Ум'яти. Cм. уминати.
Хлопський, -а, -е. Простой, мужичій. Груба хлопська тварж. Стор. МПр. 79.
Чорно нар. Черно. Такий злий, аж у роті чорно. Ном. № 2884. Чорним-чорно. Совершенно черно. Н. Вол. у. ходити чо́рно. Одѣваться въ черную одежду. Ум. чорненько, чорнесенько. У черницях, мій миленький, робити легенько, тільки на серці та досадонька — ходити чорненько. Рудч. Чп. 211.