Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виссати Cм. висисати.
Відлипати, -па́ю, -єш, сов. в. відлипнути, -ну, -неш, гл. Отставать, отстать, отклеиваться, отклеиться.
Довінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Довѣнчать.
Дрижени́на, -ни, ж. = дриженець. Желех.
Запороща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. 1) О дождѣ: застучать каплями. Дощ у вікно запорощав. 2) Заговорить быстро. На його грізно закричала, залаяла, запорощала. Котл. Ен. III. 59.
Коршма, -ми, ж. = корчма. Доброго коршми не зопсує, а лихого і церков не поправить. Ном. № 3232. Ум. корше́ика, коршмо́нька, коршомка. Іди, сину, до коршемки. Грин. III. 322. Козак ледащиця не хоче робити, іде до коршмоньки мед-горілку пити. Чуб. V. 39.
Помовкнути, -немо, -нете, гл. Умолкнуть (о многихъ). Усі троє полягали і помовкли, мов би поснули. Мир. Пов. II. 110. Гадюки як засичать, а сама більша як засичить на них, — вони всі і помовкли. Драг. 11.
Поранина, -ни, ж. Уборка, приборка; стряпня. Н. Вол. у.
Сотенька, -ки, ж. Ум. отъ сотня.
Ханів, -нова, -ве Принадлежащій хану. На князя, ладо моє миле, ти ханови метаєш стріли. Шевч. 634.