Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Веретенниця, -ці, ж. = веретільник. Вх. Пч. II. 16.
Дивува́ти, -ву́ю, -єш, гл. 1) Удивлять. 2) Удивляться. Ви йому не дивуйте: в його така повичка. Н. Вол. у. Нема чого дивувати, така була й її мати. Мет. 235. Ди́вом дивува́ти. Cм. Диво.
Зазива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зазва́ти, -ву́, -ве́ш, гл. Зазывать, зазвать. У світлиці кам'яниці зазивала. Дума.
Ламання, -ня, с. 1) Ломъ, разломъ, ломаніе, разламываніе. 2) Нарушеніе, несоблюденіе. І в ламанні свого слова попадуться нечестиві. К. Псалт. 135. 3) Ломота. Ламаня ма в кістю. Вх. Уг. 249.
Підмурок, -рку, м. Основаніе стѣны, фундаментъ. Св. Л. 26.
Поворітьма нар. Ha обратномъ пути.
Пооскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набить себѣ оскомину.
Теніти, -ню, -ниш, гл. Дрожать? Сотрясаться? Світ разить, земля тенить. Чуб. III. 348.
Чатівник и чатовник, -ка́, м. Караульщикъ, часовой. Чатовники кресові запорозькі. К. ЦН. 288.
Чухи меж., выражающее почесываніе, чесаніе зудящаго мѣста. Ив. 20.