Ацю́! меж. = Аса́!
Напоро́тися, -рю́ся, -решся, гл. 1) Наткнуться на что-либо острое. Напоровся на вила. 2) Нажраться. Оце я напоровся борщу. 3) Наработаться, распарывая что-либо.
Парубчина, -ни, м. = парубок. А дівчину парубчина давно виглядає.
Патика, -ки, ж.
1) Палка.
2) Кляча. Прокляті цигани усунули тобі в руки таку патику, що й скіпками гидко взяти.
3) Нерасторопный. Ну й з тебе патика, нічого не второпаєш. Ум. патичка.
Перечекати, -ка́ю, -єш, гл. Переждать. Зашлюбитись — не дощик перечекати.
Побрати, -беру́, -ре́ш, гл. Взять (во множествѣ), забрать; разобрать. От поберуть коси да й пійдуть ніби то косить. Чи ти ж казав, щоб свої ложки побрали? Наварили, посідали кругом казана, побрали ложки.
2) Вырвать, выдергать (ленъ, коноплю). Я свої конопельки сама поберу.
Риля, -лі, ж. Испорченное, то-же, что ліра 2.
Соплякуватий, -а, -е. = сонливий 1.
Татар, -ра, татарин, -на м.; мн. ч. татари и татаро́ве. Татаринъ. За козака рушник дала, за татара заміж пішла. У городі Килії татарин сидить бородатий. Були ж в мене гості татарове. Ум. татаронько. Були в мене гостоньки, молодії татароньки.
Чоботя, -тяти, с. Преимущ. во мн. ч.: чоботята. Сапожки. Самі Кирилята шиють чоботята. Ва червоні чоботята побиваються дівчата.