Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віддання, -ня, с. 1) Отдача. Шість кабанів чорт мав, бідному чоловікові дав і на вічне віддання пропало. Драг. 7. Позичив ледачому гроші — десь на вічне вже віддання: 2) Выходъ замужъ. Св. Л. 197. дівчина на відданні. Дѣвушка невѣста, взрослая дѣвушка. У мене ж дочка на відданні Г. Барв. 11. 3) Народный праздникъ 15 января. ХС. І. 74. Чуб. ІІІ. 5. Ум. відданнячко. Маю сестру на відданнячку. Гол. IV. 547.
Вітрянка, -ки, ж. Вѣтренница. Конст. у.
Закану́дити, -дило, гл. безл. Затошнить. Харьк. у.
Заколи́сувати, -сую, -єш, сов. в. заколиса́ти, -лишу́, -шеш, гл. = заколи́хувати, заколиха́ти.
Кротити, -чу́, -тиш, гл. Рыть землю (о кротахъ). Кроти накрошили на сіножаті. Канев. у.
Мецька, -ки, ж. Названіе овцы. Kolb. І. 65.
Осельник, -ка, м. Поселенецъ.
Переинчити, -чу, -чиш, гл. = переиначити.
Роспорядкувати, -ку́ю, -єш, гл. = роспорядити. Сим. 237. Вже тілько вмій роспорядкувати, то буде копійчина перепадати. Кв. II. 196.
Шниря, -рі, ж. = шнир. нема до шнирі. Ничего нѣтъ. Мнж. 167.