Архитекту́рний, -а, -е. Архитектурный. Архитектурні дива́ собі будуйте.
Довговоло́сий, -а, -е. Длинноволосый.
Ли́бати, -баю, -єш, гл. 1) Медленно пастись. Там і паша така, що треба скотині по стебельцю либати. 2) Пастись по росистой травѣ. 3) либати очима. Мигать, моргать. Так либа, так либа, — от-от заплаче. 4) Собирать при помощи лошадинаго хвоста нефть съ поверхности воды.
Пужитися, -жуся, -жишся, гл. Щетиниться. Волосся і вус як щетина пужається.
Розжиток, -тку, м. 1) Развлеченіе? Служу рік, служу другий, — ні смутний, ні веселий. Шчо мене не займає, нічо не тішить.... Тільки того й розжитку, коли стану бувало на стойці та собі тихесенько поплачу. 2) Разжива. Задалась, виходячи з церкви, понести колись попові рунце на розжиток.
Стяг, -гу, м. Знамя. Усе живе, усе правдиве, усе чесне і до діла гаряче збіратиметься навкруги сього славетного стягу.
Суватися, -ваюся, -єшся, гл. Скользить; ползать. І вни до днесь ся сувают, тоти гади.
Цви́нтарь, -ря, м. Мѣсто въ церковной оградѣ, погостъ, кладбище. Мурована церква з високою дзвіницею давня вже; мур аж зазеленів; вимощений цвинтарь проріс травою. А титаря на цвинтарі вчора поховали. Горбатий цвинтарь у молодого лікаря.
Цята, -ти, ж.
1) Крапинка, пятнышко, точка.
2) Капля. Йди по воду, бо нема води й цяти. Ум. цятка, цяточка.
Чмирь, -рю, м.
1) Короткая шерсть, остающаяся на пестахъ послѣ валянья, сукна.
2) Острый, противный запахъ. Борсук у норі такого піддав чмиру.
3) —ря. Чумазый.