Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випадати, -даю, -єш, сов. в. випасти, -ду, -деш, гл. 1) Выпадать, выпасть. Аж. очі випадають, так голова болить. Ном. № 10046. Як рак з кошеля випав, так багачеві таляр з калити. Ном. № 13371. Вітер і сніг випадає, чумак в полі пропадає. Рудч. Чп. 238. Випав сак і тому бідному. Ном. № 2108. 2) Случаться, случиться, приходиться. Випало мені якось бути у його в хаті. Така мені доля гірка випала. МВ. (О. 1862. ІІІ. 47). О. Гервасієві саме тоді випала дорога. Св. Л. 94. Яке коли нещастя випаде. Драг. 75. Випада́є. а) Случается, приходится. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччу спить, — все випада таки Рябка притьмом побить. Г. Арт. (О. 1861. III. 85). не випадає. Не слѣдуетъ, не приходится, неприлично. Рудч. Ск. І. 124. Мені не випадає так казать. Волын. г. б) Значить, слѣдовательно, выходить. Випада, ви усі три були дурні, а вона розумна. Грин. II. 275. Коли се все зробиш як слід, — ти, випада, розумний. Грин. II. 276.
Гру́ба, -би, ж. Печка для отапливанія, комнатная печь. Чуб. VII. 382. Принеси цеглинку, або кахлю з груби. Шевч. 310. Товстий такий, як груба. Рудч. Ск. II. 201. Ум. Гру́бка.
Діва́ха, -хи, ж. Ув. отъ діва.
Невідничок, -чка, м. Ум. отъ не́відник.
Побачення, -ня, с. Свиданіе. Желех.
Угалля, -ля, с. соб. = вугалля. До кишені, — аж там онучка якась, а в юй угалля. Рудч. Ск. І. 75.
Характерник, -ка, м. Чародѣй, колдунъ. К. ЧР. 151. Шевч. 363. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Стор. МПр. 41.
Хвалюшник, -ка, м. = валюшник.
Черниця, -ці, ж. 1) Монахиня. Одна пішла в-вісень заміж, друга у м'ясниці, а третяя чорнявая пішла у черниці. Н. п. 2) Черника, Vaccinium Myrtillus L. Анн. 371. Одна пішла до світлиці, друга до пивниці, а третяя чорнявая у ліс по черниці. Чуб. V. 168. 3) = ожина, Rubus fruticosus L. Вх. Лем. 482. Ум. черничка, черниченька. Чуб. І. 150.
Чимбрас, -су, м. Раст. Chrysanthemum Segetum. Вх. Пч. II. 30.