Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Клюга, -ги, ж. Металлическій наконечникъ копья. Чи не носить хто клюги в кишені? — Я ношу! У мене й ратища постругані... — І в мене клюга за халявою... — Не гаразд, братці, як пан із надвірніми наскочить. Колоти їх по́рано ще... Кете сюди, позасовуємо під сіно. — Люде достають із кишень і з-за халяв клюги тисовії.
Латвість, -вости, ж. Легкость, легкоисполнимость.
Пісня, -ні, ж. Пѣснь, пѣсня. Наша дума, наша, пісня не вмре, не загине. Шевч. 46. Ум. пісенька, піснечка. Мет. 151.
Позапаскуджувати, -джую, -єш, гл. Загадить (во множествѣ).
Попити I, -плю, -пиш, гл. = попувати. Навчит біда попити, коли нема що в губу вложити. Фр. Пр. 47.
Поспольний, -а, -е. Безпостный, когда нѣтъ поста. Угор.
Ретельне нар. Аккуратно, точно. Знаю ретельне, що.... Федьк.
Розбризкуватися, -куюся, -єшся, сов. в. розбризкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Разбрызгиваться, разбрызгаться. 2) Разбиваться, разбиться (о волнахъ). (Хвилі) розбризкуються об скелі. О. 1862. IX. 27.
Слинівка, -ки, ж. Болѣзнь рог. скота: ящуръ.
Чіпкий, -а, -е. Прилипчивый. Віспа — чіпка хороба. Міусск. окр.