Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Белькотати, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, невнятно говорить, бормотать. Язик.... белькотав. Ен. V. 58. Показує ручкою і белькоче: мамо.... Бозя! Кв. «Тату!» белькотали — «тату, тату! ми не ляхи». Шевч.
Ґавзу́н, -на́, м. Большой горшокъ. Вх. Зн. 12.
Класик, -ка, м. Классикъ.
Напрошки́ нар. Напрямикъ, прямой дорогой. Вх. Зн. 40.
Подридзати, -дзаю, -єш, подри́зати, -заю, -єш, гл. = подрипати. Подризав (п'яний).... до господи. Грин. II. 333.
Поперемокати, -каємо, -єте, гл. Перемокнуть (во множествѣ).
Потерпати, -па́ю, -єш, гл. 1) Терпнуть. Ой як іде з коршми, то й викрикає, а на мені тіло та потерпає. Чуб. V. 1091. 2) Бояться, дрожать. Всі жиди в страху, кождий потерпає. ЕЗ. V. 200. Я потерпаю за свою дитину: саму покинула, а воно мале. Н. Вол. у. Ми тут потерпаєм за його, бо ще повіситься. Н. Вол. у. Злодій їден за другого потерпає. Н. Вол. у.
Прошивка, -ки, ж. Воротникъ въ женской сорочкѣ, также въ кептарі. Шух. І. 15, 122.
Розгардія, -дії, ж. = розгардіяш. Вх. Лем. 461.
Фірас, -са, м. = тартак. Гн. І. 24. Шух. І. 151.