Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дни́ця, -ці, ж. Поперечная доска въ колесѣ водяной мельницы, — такими досками покрыта вся внутренняя часть обода колеса. Галиц. Мик. 480.
Зарі́док, -дку, м. = за́рід. К. ЦН. 316.
Картати, -та́ю, -єш, гл. Упрекать, корить, выговаривать. Ой догнав він Лемерівну, та й не б'є, тілько ж її словечками картає. Мет. 285. Такий гнівний, крий мати божа! Почав її словами картати. МВ. І. 99. Мене матінка зроду не била, все словом картала. Гол. Він у церкві їх картав словами, соромив ледачими ділами. К. МВ. X. 3.
Кулястра, -ри, ж. Молоко коровы, только что отелившейся. Шух. І. 213.
Набасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Вдоволь наскакаться (о конѣ).
Натовктися, -вчуся, -че́шся, гл. Натолочься.
Пістрячка, -ки, ж. Родъ накожной болѣзни.
Пододибувати, -ди́буємо, -єте, гл. Дойти съ трудомъ (о многихъ).
Подоносити, -но́шу, -сиш, гл. Донести (во множествѣ).
Санчища, -чи́щ, ж. мн. Большія сани. Бантромій везе гній на старих санчищах. Фр. Пр. 22.