Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Згодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Вскормить. Мати сина да народила, а народивши, згодувала. Чуб. III. 270.
Магнате́рія, -рії, ж. соб. Магнаты, высшее дворянство старой Польши.
Муро́ваний, -а, -е. Построенный изъ камня или кирпича, каменный. МВ. І. 150. А нащо ж ти мене покидаєш у мурованім замку? Мет. 14.
Нагоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. нагороди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Награждать, наградить. А хто ж мені нагородить за мої труди? Гол. І. 280. Я б думав нагородити його послугу тим, щоб настаноновити титарем. Г. Барв. 170. 2) Нагораживать, нагородить. Нагородив хлівів за для овець, а овець чорт-ма.
Натуркати Cм. натуркувати.
Орендарство, -ва, с. 1) Арендаторство 2) соб. Арендаторы.
Переглянути, -ну, -неш, гл. 1) = переглядіти. 2) Заглянуть, глянуть поверхъ какого либо препятствія. Дивиться... мов би переглянув через гору. Мир. ХРВ. 7.
Привітниця, -ці, ж. Привѣтливая женщина. І нашим, коморам клюшниця, і нашому роду привітниця. Чуб. V. 727.
Притирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. прити́ритися, -рюся, -ришся, гл. Притаскиваться, притащиться, прійти. Чого примирився? Хто тебе кликав сюди? Харьк.
Сичавіти, -вію, -єш, гл. О тканяхъ: сбѣгаться.