Валашок, -шка, м. 1) Ум. отъ валах. 2) Стволъ дерева, чистый отъ вѣтвей. Гарна лози була колись: такі славні та високі валашки та праві. — Що ж то воно значить: валашки? — Оці (указывая стволъ вишни) без гілля, самі оці.
Жилба́, -би, ж. Житье. Добра жилба, коли сварки нема. Ум. жилбонька.
Инакше нар. = инак. Инакше на.
Ковзалка, -ки, ж. Катокъ на льду.
Оганятися, -ня́юся, -єшся, гл. Отгонять отъ себя (нападающихъ). Собаки в'їдаються, а бояре оганяються.
Охрестити, -ся. Cм. охрещати, -ся.
Полудрабок, -бка, м. Грядка въ телѣгѣ. Cм. драбина 2, драбки. Полудрабок поломився.
Тіха, -хи, ж. = утіха. Але той з тої тіхи великої, же їму лісничий дав гроші, прийшов до жінки й каже. Тіч, течі, ж. Въ мельничной шестернѣ: разстояніе между цѣвками.
Тобілка, -ки, ж. = табівка.
Черв'ячок, -чка, м. 1) Ум. отъ черв'як. 2) Родъ мережки. Родъ узора при сшиваніи плахти. 3) мн. Родъ кушанья изъ гречневой каши, протертой на решето, съ макомъ.