Гоноро́вий, -а, -е. Благородный, знатный. Я гоноровий шляхтич.
Згорну́ти, ся. Cм. згортати, -ся.
Мо́тлох, -ху, м. 1) Хламъ, тряпье, обломки, клочки. М'ясо розварилось на мотлох. Побив змія на мотлох. Сніп на мотлох побив. 2) Сбродъ, сволочь. Зоставайся ж із жидами та з мотлохом панським. А то ж добре, що ти там на городі балакаєш із політницями, з усяким мотлохом?
На́гідний, -а, -е. Удобный для совершенія чего-либо (о времени, случаѣ и пр.). Як же настав день нагідний, коли Ірод на свої родини бенкет справив...
Нахмарити гл. безл. Покрыться (тучами), заволочь (тучами). Нехай лишень виясниться, бач, як нахмарило.
Обідній, -я, -є. Обѣдній. Та збудила мене мати в обідню годину.
Позагачувати, -чую, -єш, гл. Запрудить (многое), сдѣлать плотины.
Позминати, -на́ю, -єш, гл. Смять (во множествѣ). Діти... подушки позмикали.
Порозбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розбитися, но во множествѣ.
Рішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. ріши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Лишаться, лишиться. Шляхтич за гонор вуха рішивсь. За більшим поженись, то й того рішись. Оксано! жалко мені тебе рішатись. ума рішитися. Сойти съ ума. душі рішитися. Потерять жизнь 2) Уславливаться, условиться, уговориться. З попом же ти уже рішився? Багацько він з тебе злупив? (за вінчання).