Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бугаш, -ша, м. Запустѣлый лѣсъ. Галиц. Желех.
Викошувати, -шую, -єш, сов. в. викосити, -шу, -сиш, гл. 1) Скашивать, скосить, выкосить. Четвертину проса викосить. Рудч. Ск. І. 89. 2) Находить, найти, кося. Пішов на поле косить пшениці і викосив птичку таку гарну. Рудч. Ск. І. 163.
Гукало, -ла, с. Птица = Бугай. Ardea stellaris. Вх. Пч. І. 16. II. 8.
Ґвир, -ру, м. = Ґвер. Гн. II. 50.
Дзьоблинка, -ки, ж. Сумка (четырехугольная шерстяная) у гуцуловъ, родъ котомки, надѣваемой черезъ плечо. Федьк.
Дулі́вка, -ки, ж. 1) Наливка на грушахъ-дуляхъ. Була й вишнівка, й тернівка, й дулівка. Кв. II. 184. Набалакавшись за дулівкою й медом, вже брався він за шапку. Стор. І. 239. 2) Родъ плахты. Черниг. у. Ум. дулівочка. Поліз у погріб я дулівки ще вточити; дулівочка-первак така смашна була. Гліб. 44.
Обшкрябати, -баю, -єш, гл. Обскресть.
Скоштунок, -нку, м. Проба.
Співачок, -чка, м. Ум. отъ співак.
Червономордий, -а, -е. Красномордый, краснорожій. Червономордий пан. Левиц. ПЙО. І. 377.