Батькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Бранить, задѣвать бранью отца. Вона як подивилась, давай його батькувати: «Ти, каже, сякий-такий сину!..».
2) Быть отцемъ. Быть посаженнымъ отцемъ.
3) Быть начальникомъ; дѣйствовать въ качествѣ отца. Батьку козацький, славний лицаре! Доки тобі тута пустувати? Час пора йти на Вкраїну батькувати...
Відтикати I, -каю, -єш, сов. в. відіткнути, -ну, -неш, гл. Откупоривать, откупорить, открывать, открыть. Відіткни пляшку. Одіткнув верх.
Здога́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. здогада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Догадываться, догадаться. А соцький ся здогадав, штирі хлопці варти дав.
Осел, осла, м. Оселъ. Набув, як сокола, а тяжко збути, як осла.
Паністара, -ри, ж. Задница. Чи хочеш, щоб тобі я дав по паністарі блискавками. Ум. паністарочка.
Поздавлювати, -люю, -єш, гл. Сдавить (во множествѣ).
Потісний 2, -а, -е. Тѣсноватый.
Примостка, -ки, ж. Прилаженная къ чему либо скамья, прилаженныя къ чему либо подмостки. Cм. примістка.
Ремесник, -ка́, м. Ремесленикъ. В ремесника золотая рука та кальний рот. Ум. ремесничок, ремесниче́нько. Ой жаль мені на мого батенька, шо мня не дав за ремесниченька.
Сіріти, -рію, -єш, гл.
1) Сѣрѣть.
2) Сѣрѣть, свѣтать. Вже в вікнах сіріє, і небо світліє, світ недалечко.