Заслу́жувати, -жую, -єш, сов. в. заслужи́ти, -жу́, -жиш, гл. Заслуживать, заслужить, зарабатывать, заработать. Як заслужиш пару волів, а пару жупанів, тоді сядеш коло моїх вишитих рукавів. Бог правдивий всіх нас діла знає, як хто заслужить — так заплату дає. Заслужував гетьманства він кріваво. Матір не купити, не заслужити.
За́сувка, -ки, ж. 1) Задвижка. 2) Дощечка въ ложѣ гуцульскаго ружья, которой задвигается полое мѣсто, гдѣ хранятся пули. 230. 3) Часть ри́ток (Cм.)
Затя́гач, -ча, м. Ремень для укрѣпленія снізки у ярма.
Здмухну́ти Cм. здмухувати.
Оклецькуватий, -а, -е. Толстый и низкій.
Понамулювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и намулити, но во множествѣ. Стрибав, стрибав, та вже аж боки понамулював канатом.
Пороздмухувати, -хую, -єш, гл. Раздуть (во множествѣ).
Сирий, -а, -е. 1) Сырой, не сваренный. Сире мясо, сира картопля.
2) Сырой, влажный. Щоб тебе сира земля пожерла.
3) ? Сира душа їсти хоче. Ум. сиренький, сиресенький.
Старук, -ка, м. Старикъ. Прийшов якісь старук.
Щастити, -тить, гл. Давать, посылать, приносить счастье, благопріятствовать, удаваться. Употребляется безлично или въ третьемъ лицѣ, преимущественно когда говорится о Богѣ; также въ повелительн. наклоненіи ед. ч. въ выраж.: щасти́, боже! Хай Бог щастить. Инші зорі щастять у його на врожай, инші на скот, а Віз — чумацька щаслива зоря. У всьому йому щастило. Щасти вам, Боже, на всяке добро! Але ж не все так їй щастило його дурити.