Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бородань, -ня, м. Бородачъ. Міусск. окр.
Ганиба, -би, ж. = ганеба. А сам в убожестві, в ганибі. МВ. ІІ. 43. Було куди ні підуть мої дочки і поденно робити, або що, ніколи ганиби не чути. Г. Барв. 294.
Зашати́рити, -рю, -риш, гл. Замотать. Він у мене гроші зашатирив.
Кріпець, -пцю, м. = кріп. Вх. Пч. І. 8.
Осудок, -дку, м. = осуда. Де вже я тебе без вечері пущу! Щоб собі довічнього осудку досягти. О. 1862. VII. 37, 38. Діти знов напались на батька, щоб ішов до церкви, шоб не робив семг осудку. Грин. II. 153.
Позворушувати, -шую, -єш, гл. Сдвинуть, расшевелить, всколыхнуть (во множествѣ).
Поприбріхувати, -хую, -єш, гл. Приврать (во множествѣ).
Прихорний, -а, -е. Нарядный. Городницк. у.
Створіння, -ня, с. Твореніе, тварь. Житом. у.
Шальвія, -вії, ж. = шавлія. Ой, Ганнусю, душенько, що шальвія подоптана? — Коні ся розбрикали, шальвію подоптали. Чуб. І. 64.