Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гладісінький, -а, -е. Совершенно гладкій.
Зде́рти, -ся. Cм. здерати, -ся.
Косарка, -ки, ж. 1) Сѣнокосильная машина. Екатер. у. ( Залюбовск.). 2) мн. = косарик 2. Вх. Пч. І. 10.
Пожовкнути, -кну, -неш, гл. Пожелтѣть. Пожовкла, не цвітеш. Гліб. Пожовкло матері у віччу. Мир. ХРВ. 17.
Порукувати, -ку́ю, -єш, гл. = заручити. Вх. Уг. 262.
Сновига, -ги, сновиґа, -ґи, об. 1) Слоняющійся. Лізе в очі як сновига. Ном. № 2756. 2) Насѣк. Anthomyia (meteorica). Вх. Пч. I. 5.
Спасовець, -вця, м. Тотъ, кто производить потраву, пуская свой скотъ на чужое поле. Рк. Левиц.
Тривальний, -а, -е. = тривалий 2.
Тупати, -паю, -єш, гл. 1) Топать. 2) Ходить, стуча ногами, ходить не переставая, топтаться. Дідусь у господі тупав. Г. Барв. 196. 3) Ухаживать, заботиться, хозяйничать. Шейк. Як є коло чого тупать, то є що й хрупать. Чуб. І. 230.
Щипапіча, щипипіча, -чі, ж. = щипак 2. Вх. Лем. 4 87.