Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дебе́лий, -а, -е. 1) Дебелый, плотный, толстый. Я вже був (тоді) дебелим парубком. (О. 1862. II. 24). Важко рушили з місця дебелі воли. О. 1862, IV. 85. На княжому дебелім тілі глибокії на ладо рани. Шевч. 647. Дебеле сукно. Черниг. г. 2) У Шевченка: тяжелый (о горѣ). (Бог) поможе лихо донести і поховать лихе, дебеле в хатині тихій і веселій. Шевч., Ум. Дебеле́нький, дебеле́сенький, дебельне́нький.
Дово́дливо нар. Доказательно, убѣдительно. Та вже так доводливо викладає. Черном.
За́брость, -сти, ж. На плодовыхъ деревьяхъ: почки цвѣтовыя. На яблуні багато забрості, багато яблук буде. Рк. Левиц.
Зотнути, -ну́, -не́ш, гл. = зітнути. Шевч. 382. Чуб. ІII. 270.
Крамарівна, -ни, ж. Дочь торговца.
Надча́листий, -а, -е. = наддуристий. Вх. Зн. 39.
Плоскавиця, -ці, ж. = плескавиця. Вх. Пч. II. 18.
Понадгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Отгресть часть (во множествѣ).
Роздиматися, -маюся, -єшся, сов. в. роздутися, -зідмуся, -мешся, гл. Раздуваться, раздуться. Пузирь зараз почне роздиматься. Дещо. Нехай дметься, аж розідметься. Ном. № 2507. Роздувся як ковальський міх. Ном. № 3377.
Строжити, -жу, -жи́ш, гл. Обрубывать сучья срубленнаго дерева. Шух. І. 177.