Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Абе́тка, -ки, ж. Азбука. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук. М. 1861. Ум. Абе́точка.  
Головкате письмо. Родъ орнамента при украшеніи гуцульскихъ издѣлій. Шух. I. 303.
Здрубцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Истоптать полъ ногами, оставляя слѣды грязныхъ ногъ. Бач як здрубцювали (поміст) собаки — тілько що змила, та хоч уп'ять мий. Звісно, на дворі мокро, а двері відчинені, — вони й набігли. Екат.
Переміть, -мети, ж. 1) = перемет. 2. Вх. Пч. II. 25. 2) Узелъ. у переміть зв'язати. Завязать узломъ. Шух. І. 137.
Підганяти, -ня́ю, -єш, сов. в. підігнати, піджену, -неш, гл. Подгонять, подогнать, понукать; торопить. Хто везе, того й підганяють. Ном. № 10338. Сестра все його підганяє, щоб швидче йшов. Рудч. Ск. І. 126.
Поперемішувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и а) перемісити, б) перемішати, но во множествѣ.
Поперепитувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и перепитати, но во множествѣ.
Пухкати, -каю, -єш, гл. Пыхтѣть. Ходе піп після обіду по кімнаті та тільки пухкає.
Уголити, -лю, -лиш, гл. 1) Оголить, обнажить. 2) Сдѣлать бѣднымъ. Г. Барв. 434.
Чепурка, -ки, ж. Чистеха, опрятная женщина. Сим. 131. Cм. чепуруха.