Бунда, -ди, ж. Верхняя одежда — родъ суконнаго пальто.
Допе́внити, -ся. Cм. доповняти, -ся.
Замазчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Окровавить.
Зміїха, -хи, ж. Сказочное существо: змѣй-самка, жена змѣя, драконъ женскаго рода. У тій хатці та жила зміїха з трьома головами, тому змієві.... мати.
Колотитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Мутиться. 2) Сбиваться (о маслѣ). Щось масло довго не колотиться. 8) Биться (о сердцѣ). Душа її уся порушилась, серденько колотилося. 4) Дрожать. Чи змерзла, чи з трівоги вся колотилась. 5) Ссориться, браниться, спорить. Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться.
Кравченко, -ка, м. Сынъ портного.
Ме́рзлий, -а, -е. 1) Мерзлый, замерзшій. Захотілось мерзлого в Петрівку. 2) Чувствительный къ холоду. Ум. мерзле́нький.
Тулити, -лю, -лиш, гл. 1) Прижимать, прикладывать, прилагать. Кожну сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей. Тулила, неначе ненька свою дитину до грудей. Подобалось душі вашій кріпацтво, так ви його і до християнства тулите. 2) Складывать, сжимать, свертывать. Книші тулить.
Хранцуз, -за, м. Французъ. Як творив Господь.... народи, зробив москалів, хранцузів, татар.
Штаґа, -ґи, ж.
1) Приспособленіе, при помощи котораго кожевникъ развѣшиваетъ кожу надъ чаномъ.
2) Въ мельницѣ: деревянный брусъ, въ который вставляется конецъ веретена шестерни. ,