Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безлуский, -а, -е. Не имѣющій чешуи. Безлуска риба в'юн. Кіев.
Дзябкани́стий, -а, -е. Пестрый, пѣгій. Вх. Зн. 15.
Залі́зко, -ка, с. Утюгъ. Одна насилу володіла руками, прасуючи залізком мушлинову сукню. Левиц. І. 178.
Запа́лювати, -люю, -єш, сов. в. запали́ти, -лю́, -лиш, гл. Зажигать, зажечь. Єв. Мт. XXII. 7. Запалю я куль соломи, не горить — палає. Чуб. III. 134. Запалила свічку. Чуб. V. 59.у гру́бі, у печі́. Затопить печку. Запали в печі і заткни комін. Чуб.лю́льку. Закурить трубку. Козацьтво запалило люльки. Стор. МПр. 117.
Кучерь, -ря, м. Употребляется преимущ. во мн. ч. 1) кучері. Кудри. А твій кучеръ... остригли, і рости не хоче. Федьк. І. 31. Голова в кучерях, як у золотому вінку. К. ЧР. 104. О клубящемся туманѣ: Туман, мати, по дорозі у кучері в'ється. Мет. 463. 2) Хвостовыя перья у селезня. Кучері в качура на хвості. Левиц. Пов. 183. Галицкіе парни-покутяне украшаютъ ими свои шляпы, гдѣ они называются также кучерями. Kolb. 3) Родъ орнамента съ завитками, употребляемаго въ вышивкахъ, нашивкахъ на одеждѣ, рѣзьбѣ и пр. Kolb. І. 49. Шух. І. 128, 303. 4) Украшенія изъ загнутаго металлическаго листа у крышки курительной трубки. Шух. І. 276.
Мо́зу́лька, -ки, ж. 1) Ум. отъ мо́зуля. 2) Возвышеніе, оставшееся на мѣстѣ срѣзаннаго сучка дерева. На стеблі мозульки, де були сучки. Новомоск. у.
Опанчина, -ни, ж. Епанча, плохая епанча. Опанчина рогожовая, поясина хмельовая. Мет. 377.
Псявіра, -ри, об. Бранное слово: собачья вѣра. Псявіра десь тягяється, не ночує дома. Рудч. Ск. І. 78.
Убивати, -ва́ю, -єш, сов. в. уби́ти, уб'ю́, -єш, гл. 1) Убивать, убить. Під білою березою козаченька вбито. Мет. 102. Бодай тебе, мій миленький, перва куля вбила. Мет. 64. убити муху, чмеля́. Выпить, подкутить. Ном. № 11732, 11733. 2) Вбивать, вбить, вколачивать, вколотить, втыкать, воткнуть. Як ударив Іван змія та по коліна і вбив у землю. Грин. І. 153. Ножа в серце вбили. Чуб. 3) Оббивать, оббить. Клуню гарно килимами вбили і тут п'ють, гуляють. Св. Л. 277. 4) Утаптывать, утоптать. Стежку вбили. Мнж. 124. Біжи, коню, дорогою широкою убитою. Нп.
Хижий, -а, -е. Хищный. К. ЧР. 427. Хиже птаство. К. Іов. 59. Хижі орли. К. ЧР. 92.