Буча, -чі, ж. Шумъ, крикъ, тревога. Зчинилась була буча не мала: поспільство свого козацтва рішатись не хотіло. збити бучу. Поднять шумъ. За онучу збили бучу.
Ґивтну́ти, -ну́, -неш, гл. = Ковтнути.
Де́-хто, мѣст. Кой-кто; нѣкоторые. Не стало й Богдана! Як віл під ярмом схилилась громада од Божої кари, і плакали де-хто. От трошки згодом вернулись до Бруса де-хто і посідали край його. Так він не стерпів, позбірав де-кого та й учинив проти ляхів трівогу.
Золотковий, -вого? = злот? Не хочу я червоного, дайте мені золоткового (о деньгахъ).
Повскакувати, -куємо, -єте, гл. Вскочить, впрыгнуть во что (во множествѣ).
Полошливий, -а, -е. = полохливий. Полошливий кінь.
Помститель, -ля, м. = помстник. Помститель кривди.
Сердзевий, -а, -е. = червоний.
Стеменнісінький, -а, -е. Тоже, что и стеменний, но въ совершенной степени, точнехонько такой. Стеменнісінький такий, як батько.
Тиляги, -гів, м. Куяки, латы изъ желѣзныхъ или серебряныхъ дощечекъ, нашитыхъ на бархатѣ, сукнѣ или кожѣ. Червониї тиляги під сребром, під златом на себе надіває. Тиляги під золотом та під сріблом понадівали.