Безсилок, -лка, м. Безсильный человѣкъ. Тепер люде маленькі й безсилки. Безсилок і потужний слухав.
Драни́чина, -ни, ж. = дра́ниця. Загадка. Драничина хоть яку купу звалить.
Кульбастий, -а, -е. Горбатый; загнутый. кульбастий дзюбок. Загнутый клювъ.
Опуцьки, -ків, м. мн. Раст. Torilis. Antryseus Gaert.
Превелебний, -а, -е. Высокопочтенный, высокодостойный, — главнымъ образомъ титулъ духовнаго лица. У Шевченка о козацкой радѣ: Превелебную громаду докупи скликали.
Скірочка, -ки, ж. = скоринка. Хліба ні скірочки.
Скота, -ти, ж. Логово, нора звѣриная, берлога, яма. Лисича скота. Я (вовк) скоту вирию в кущах. Гадюки під Чесного Хреста умісто збіраються у свої скоти.
Ураяти, ураю, -єш, гл. = урадити. Хай його другі вчать: я з ним нічого не враю.
Чебрик, -ку, м. = чебрець. а). Знати Марусю, знати, у котрій вона хаті, чебриком осипана, калиною утикана.
Чирус, -са, м. Мелкая порода скумбріи.