Балабух, -ха, м.
1) Небольшая булочка, испеченная или сваренная въ водѣ. Употребляется въ нищу, а также для гаданія подъ праздникъ Андрея Первозваннаго.
2) Комъ, комокъ. Балабух глини. Ум. балабушок.
Веретільниця, -ці, ж.
1) = веретільник.
2) Родъ рыбы.
3) Злая женщина.
Дрепену́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дременути.
Жартівли́во нар. Шутливо.
Лу́пати 1, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лупнути, -ну, -неш, гл. Мигать, мигнуть. Зорі на дощ дмуться та лупають. лупати очима. Мигать, хлопать глазами. Лупа очима. Як дам тобі, — тілько очима лупнеш. Лупнеш очима вгору, — над тобою, між темним гіллям... висять спілі груші.
Мах! II, меж. отъ гл. махати. Сюди мах! туди мах! та й вискочив з неї лях!
Напи́лювати I, -люю, -єш, сов. в. напили́ти, -лю́, -лиш, гл. Пылить, напылить.
Перезв'янка, -ки, ж. Участница перезви. Перезв'янки-коханки, будьте ж ви веселенькі.
Птичий, -а, -е. = пташиний.
Смарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) = шмарувати. Смаруй хлопа лоєм, а він смердить гноєм.
2) Мазать глиной, накладывать слой глины. Тік смарувати.