Го́пкати, -каю, -єш, гл. 1) Прыгать, топать, прыгая. 2) Як уже вийдуть на улицю, то то вже співают дівчата, а хлопці гопкают дружби.
Ірвонути, -ну́, -не́ш, гл. = рвонути. Воно ж за чуб як ірвоне.
Миґлюва́ти, -люю, -єш, гл. Сортировать срубленное дерево и складывать въ кучи. Над рікою бгають (перебірають) і миґлюють ковбки, значить складають осібно третяки, осібно четвертячі і т. и. у миґли (купи).
Міх II, міха, м. 1) Мѣшокъ. Збувся батько лиха: збувся грошей з міха. Пішов з пустим міхом по порожні клуні. 2) Мѣхъ для раздуванія. Здихнув тяжко та важко, мов ковальський міх.
Пискля, -ля́ти, с.
1) Птенецъ. Пугачеве пискля у лузі голосить.
2) Маленькій ребенокъ. Ото таке пискля і виносити його на двір: йому мабуть і Місяця нема підколи найшлося.
3) мн. Писклята. Родъ болѣзни: трещины на ногахъ. Ум. писклятко.
Підцюкати, -каю, -єш, гл. Подрубить топоромъ.
Сциклиння, -ня, с. = сциклини.
Трудячий, -а, -е. Трудолюбивый.
Хатник, -ка, м. Домосѣдъ.
Швидкий, -а́, -е́ Скорый, быстрый, поспѣшный, проворный. Швидкої роботи ніхто не хвалить. Швидке само на себе набіжить. швидка смерть. Скоропостижная смерть во время эпидемій. Як ото швидка смерть ходила, то батько вмер. Ум. швиденький, швидесенький.