Вильоти, -тів, м. мн. Откидные рукава. Чи не той се Микита, що з вильотами свита?
Заграни́чити, -чу, -чиш, гл. Опредѣлить, указать границу.
Збіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зібра́ти, -зберу́, -ре́ш, гл. Собирать, собрать. А за нею голуби літали, вони теє піррячко збірали. А я ж тую дрібну ряску зберу у запаску. Ярь наша отець і мати: хто не посіє, не буде збірати. Зібрав троянську всю громаду.
Зві́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. зві́датися, -даюся, -єшся, гл. Узнавать, узнать, освѣдомляться, освѣдомиться, разспрашивать. Не звідаєшся, що мя болить, а ся звідаєш о товарі. Сидять ткачі на варштаті, звідуються о свім браті.
Кугина, -ни, ж. Раст. Prunus mahaleb.
Обезголовити, -влю, -виш, гл. Обезглавить. Только у Стороженка: Разом з обезголовленим трупом звалився з дуба чоловік.
Ошатний, -а, -е. Нарядный, хорошо одѣтый. Дивітесь, люде добрі, який я зодягний та ошатний.
Роскачувати, -чую, -єш, сов. в. роскача́ти, -ча́ю, -єш, гл.
1) Раскатывать, раскатать.
2) Расталкивать, растолкать. Ногами в силу роскачали.
Сестронька, -ки, ж. Ум. отъ сестра.
Ущирити, -рю, -риш, гл. Сравнять съ краями мѣры насыпанное въ нее сыпучее тѣло. Мірку пудову вкрадено, таку що як насипать її вщерть та ощирить палочкою, то й важить не треба, — акурат пуд буде.