Голиш, -ша, м.
1) Бѣднякъ, голышъ. Дайте цьому голишу хоч ложечку кулішу. Добре в кого є худібка..., а голиш все таки дзьобом сяде.
2) Раст. Salvia nutans L.
3) Камышъ, скошенный зимою.
Граби́на, -ни, ж. 1) Грабъ, одно дерево. Грабина висока та листом широка. Ой бери, синку, гострий топір та рубай грабину із кореня. 2) соб. Грабовыя деревья. Ліс застилав гори й долини чистою старою дубиною та грабиною. Ум. Граби́нонька. (Только къ 1-му значенію). У полі грабинонька тонка та висока.
Забуркота́ти, -чу́, -чеш и забуркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Заворковать.
Кошеня, -ня́ти, с. Котенокъ. Запишався, як кошеня в попелі.
Опар, -ру, м.
1) Испареніе.
2) Ночной мотылекъ — phalaena.
Пашистий, -а, -е. = пашний. Пашиста солома.
Пелінка, пеліночка, -ки, ж. Ум. отъ пелена.
Пільський, -а, -е. Полевой.
Повідточувати, -чую, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Цяцькуватий, -а, -е. О волѣ, конѣ: бѣлой масти съ коричневыми пятнами.