Водоспад, -ду, м. Водопадъ. З високої кам'яної стіни з двох росколин лилися водоспади.
Гукоті́я, -ті́ї, гукотня́, -ні, ж. = Гуканина. Гуку! меж. = I. Гук.
Ґоґа́, -ґи́, ж. = Ґалиця.
Камка, -ки, ж. 1) Головной женскій уборъ. Зелена сукня слід замітає, золотий перстень на руці сяє, перлова камка голову клонить. 2) Морская трава.
Опад, -ду, м. = ожелест.
Повіддушувати, -шую, -єш, гл. Отдавить (во множествѣ).
Протесати, -шу́, -шеш, гл.
1) Протесать.
2) Потерять? утратить? Згубив Сава, протесав Сава свою віру навіки.
Топити, -плю, -пиш, гл.
1) Топить, потоплять. Веди мене, моя мати, та де вода холодніша, топи мене, моя мати, а що я найкращіша.
2) Топить (печь). Чужу хату топить — свої очі сліпить.
3) Плавить, растапливать, вытапливать. З вас деруть ремінь, а з їх бувало й лій топили. топити скло. Выдѣлывать стекло.
4) — молоко́. Топить молоко.
Тре нар. Сокращ. треба. Тре тим рогом чесатися, котрим можна дістатися.
Упертий, -а, -е. Упрямый. Упертий, як русин.