Волочок, -чка, м.
1) Ум. отъ волок. Виплети, старий, волочок та піди на річку, може рибки вловиш.
2) Цилиндрическая склянка на снуркѣ, которой вынимаютъ изъ бочки водку для пробы. Горілку, то що, возять у Січ.... Привезеш горілку, що й прийде купувать і зараз бере волочок, тягає, сам п'є і душ десять час тує.
Ли́пиці, -пиць, ж. мн. Сѣмена липы.
Поросповідати, -да́ю, -єш, гл. Разсказать (во множествѣ).
Риштувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Устраивать лѣса.
2) Снаряжать. Гармати да ковані вози в поход риштує. А ну лишень риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати. Заходиться риштувать вози в далекую дорогу. Cм. рихтувати.
Розгівлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розговітися, -віюся, -єшся, гл. Разгавливаться, разговѣться. От дождались і Петра, розговілись.
Трикуток, -тка, трикуточок, -чка, м. Ум. отъ трикут.
Тулу́к, -ка́, м. 1) Медвѣжонокъ, волченокъ. Вовчиха начинить тулуки. Медведиха ужеребила тулуки. 2) = Тулун.
Хекнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть съ звукомъ хе, хек — при ударѣ, напр. Я, каже, добре йому дав, він аж хекнув.
Ходити, -джу, -диш, гл. 1) Ходить. Не ходи, козаче, по над берегами, не суши дівчини чорними бровами. ходи, ходім, ходіть! Иди, пойдемъ, пойдемте! Біжи лишень сюди, Марусечко, до нас! Ходи, не соромся! Ходім повінчаймось, моє серденятко. Ѣздить въ дорогу. Та вдарили зразу у великий дзвін: се ж по тому чумакові, що ходив на Дін. Плавать по водѣ. Од гатки до гатки ходить по Росі важкий порон на товстій кодолі. Вообще двигаться (о снарядахъ, машинахъ). Ходить у ставках спідній навій. 2) Находиться, пребывать. У тяжкому недузі ви ходите. 3) — в чо́му. Быть одѣтымъ какъ, одѣваться какъ. Ходимо в латаній одежі. 4) — коло чо́го. Заботиться о чемъ, ухаживать за чѣмъ. У нас не знають, як лучче доглядати худобу, ходити коло неї не вміють. У нас, сину, нема коло чого й ходити, нам самим нічого їсти. Хиба ти мужичка, чи що, що б коло свиней ходити. 5) — дитиною. Быть беременной. Я тоді оцією дівчиною ходила. Ні однією дитиною не було їй так важко ходити. А я другою дівчиною ходила, третього дня і знайшла. 6) — до вітру. Испражняться. 7) — на́висом біля ко́го. Неотступно ходить за кѣмъ. 8) — під обухом. Находиться подъ страхомъ за свою участь. 9) — по правді. Поступать правдиво, служить правдой. Я кождому було по правді хожу. 10) — своїм робом. Дѣйствовать, поступать по своему, самостоятельно. Cм. еще роб. 11) — утяжі́. Быть беременной. Жінка тоді у тяжі ходила. 12) — ходором. Дрожать, быть въ движеніи, волноваться. Плечі й груди аж ходором ходять. Од гучних мазурок ходять ходором палати. Перед паном Хведором ходить жид ходором, і задком, і передком перед паном Хведірком. Дивись, як ходором заходив, мов опарений. Ум. ходи́тоньки, ходуні, ходусі, ходусеньки. Мої любі вечерниченьки! вже ж бо мі на вас не ходитоньки, з панянками не дружитоньки.
Шмир, -ру, м. Раст. Bromus arvensis.