Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балаґувати, -ґую, -єш, гл. Жить въ праздности. Вх. Уг. 226.
Дри́ґа́ння, -ня, с. Быстрое движеніе ногою; судорожное подергиваніе членовъ.
Жиру́ха 1, -хи, ж. Шалунья.
Змахнути Cм. змахувати.
Мига́тися, -гаюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] мигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Мерещиться, виднѣться, мелькать, мелькнуть. Мигається мені та Орлиха, мов у тумані. МВ. І. 122. Він хутенько вбіжить. Яка з нас під той час мигнеться: «Здорова була, дівчино!» МВ. (О. 1862. III. 46).  
Непривітниця, -ці Непривѣтливая женщина. Нашому роду непривітниця. Н. п.
Особшаний, -а, -е. Особенный, выдѣляющійся, выдающійся. Він же добрий кобзарь? — Ні, не дуже особшаний. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Спожиток, -тку, м. = споживок. Ворона улітку хоч і що добре запопаде на спожиток, то все кричить «гайно, гайно». Ном. № 14028.
Стяголь, -ля, м. Деревянная палочка, соединяющая въ саняхъ передній копил съ головою полоза. Сумск. у.
Шуткома нар. Шутя. Він це шуткома зробив.