Витріщати, -щаю, -єш, сов. в. витріщити, -щу, -щиш, гл.
1) Вытаращивать, вытаращить. Ходив Хома ходив, витріщав баньки, витріщав — ніяк не побачить шкапи. Очі витріщив, як жировий туз.
2) Выставлять, выставить обнаженную часть тѣла.
Дівосну́бний, -а, -е. Относящійся къ Сватовству. Дівосну́бний сир. Обрядовое кушанье во время сватовства въ Бѣльскомъ у. Cм. Дівоснуб.
Зві́дки, звідкі́ль, звідкіля́, нар. Откуда. Звідки тебе, серце, виглядати? Хилилися густі лози, звідкіль вітер віє. Хто він такий і звідкіля він?
Кліпкати, -каю, -єш, гл. = кліпати.
Мизе́рно нар. 1) Убого, бѣдно. 2) Жалко.
Очищатися, -щаюся, -єшся, сов. в. очиститися, -щуся, -стишся, гл. Очищаться, очиститься. Жоден із прокаженних не очистився.
Писемко, -ка, с. Ум. отъ письмо 3. Письмецо. Мусиш піти і принести мі од нього писемко.
Скука, -ки, ж. Скука. Тобі од скуки тілько ловити мух.
Ступінь, -пня, м. Шагъ. Де ступнем ступаю, тернина коле. Тоді чорт тяг жлукто ступнів десять. Пійди туди, та одлічи три ступні, і викопаєш гроші. ступінь у ступінь. Въ ногу. Він так ступінь у ступінь ступав, наче міря, як тра ступати.
Троє, трьох числ. Трое, три. Всі троє разом зирнули в вікна. Въ твор. пад. вмѣсто трьома́ иногда троєма. Троєма кіньми поїхав. З троєма дітьми приїздила.