Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Великосвітній, -я, -є. Аристократическій, принадлежащій къ высшему свѣту. Соромились размовляти нею (українською мовою) серед людей великосвітніх. К. XII. 122.
Виховувати, -вую, -єш, сов. в. виховати, -ваю, -єш, гл. 1) Перепрятывать, укрывать, укрыть. 2) Воспитывать, воспитать. Як доглядати дітей, як їх виховувати. К. Псал. 14.
Відполіскувати, -кую, -єш, сов. в. відполоскати, -щу, -щеш, гл. Отмывать, отмыть, полоща въ водѣ.
Зашварґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. 1) Заговорить быстро (о евреяхъ и пр.). 2) Зашелестѣть, зашуршать. Як жбурнув книжкою під поріг! аж листки зашварґотали. Св. Л. 230.
Ирститися, -рщуся, -стишся, гл. = хреститися. Шух. І. 38, 212.
Майтала́тися, -лаюся, -єшся, гл. = майталати. А те помело (хвіст) ззаду тільки ковиль, ковиль!.. Майталається. Сим. 211.
Недоленька, -ки, недо́лечка, -ки, ж. Ум. отъ недоля.
Окоммкнуть нар. Въ одно мгновеніе, мигомъ. Угор.
Підгонити, -ню, -ниш, сов. в. підігнати, -жену, -не́ш, гл. 1) Подгонять, подогнать. Підігнав воли до воріт, аж вони стали, не хочуть іти. Харьк. у. 2) Подгонять, подогнать, торопить, поторопить. А ну піджени вороного, а то йде як неживий. Зміев. у. Та ну бо неси швидче! — Чого ти мене підгониш? Харьк. 3) Подбивать, подбить. Підгонити клинєм. Шух. І. 177.
Сертучина, -ни, ж. Сюртукъ, плохой сюртукъ. Прийшов.... у якийся сертучині. О. 1862. II. 75.