Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґе́дкати, -каю, -єш, гл. = Лоскотати 1. Вх. Лем. 407.
Допі́ро, допі́ру, нар. Теперь только, лишь только, только что. Драг. 44, 45. Грин. ІІІ. 360. Чуб. II. 45. Чого я тужу, чого я нужуся? Чого я допіро плакати учуся? Чуб. 450. Радий, наче допіро народився. Рудч. Ск. II. 160. Повів їх до клуні і дав їм по копі: Богові копу, Петрові копу і Павлові копу, та й допіру дає їм пообідати. Чуб. III. 157. Ми оце допіро приїхали. Уман. у.
Загорди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Загордиться. Опат. 9.
Новорілля, -лі, ж. Вспаханное весной поле для ярового посѣва. Вас. 196.
Овчарь, -ря́, м. = вівчарь.
Поляпатися, -паюся, -єшся, гл. Забрызгаться, закапаться жидкой грязью, вообще какой либо жидкостью.
Поцарювати, -рю́ю, -єш, гл. Поцарствовать. Поцарювали вони трохи. Мнж. 53.
Пташа, -шати, с. Птенецъ. Пташа сторожке. Г. Барв. 358. Кладуть вони пташат своїх безпечно. К. Псал. 195. Ум. пташатко.
Розлінуватися, -нуюся, -єшся, гл. Разлѣниться. Керез твою дочку да й моя розлінується. Чуб. II. 64.
Рухатися, -хаюся, -єшся, сов. в. рухнутися, -нуся, -нешся, гл. Двигаться, двинуться, шевелиться, пошевелиться, тронуться. Як добре наїстися, то й з міста не рухнешся. Павлогр. у.