Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дова́жувати, -жую, -єш, сов. в. дова́жити, -жу, -жиш, гл. Довѣшивать, довѣсить, оканчивать, окончить взвѣшивать. Важили до заходу сонця, та ще й смерком доважували. Черном.
Кинджал, -лу, м. Кинжалъ. А є у нас, коли хочеш, турецькі запоясники, кинджали, однакі завдовжки і одного майстера. К. ЧР. 168.
Ли́шачий, -а, -е. Лисій. Вх. Лем. 432.
Нищечком нар. Ум. отъ ни́шком.
Полонина, -ни, ж. Горная равнина, пастбище на вершинахъ горъ. Шух. І. 184. Ой висока полонина з вітром говорила. Шух. І. 200. Ум. полонинка. Шух. І. 198. полони́ночка. ЕЗ. V. 229.
Росхлюпати, -ся. Cм. росхлюпувати, -ся.
Сливковий, -а, -е. Объ узорѣ въ вышивкѣ: вышитый сливками. Kolb. І. 48, 49.
Смутен, -тна, -не = смутний.
Сторчака нар. Внизъ головой. Він як посковзнеться, то так сторчака туди й полетів.
Чепурість, -рости, ж. Аккуратность, опрятность, красота. Гарно вас, паничу, хтось підстриг; ззаду така чепурість, аж любо дивитися. Харьк. у.