Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Апелюва́ння, -ня, с. Апелляція, апеллированіе.
Богун, -на, м. 1) Горизонтальная жердь, перекладина, на которой развѣшиваютъ сушить рыбу. Азовск. море. (Стрижевск.) 2) Желудокъ, первый желудокъ жвачныхъ животныхъ, rumen. Желех.
Вивождати, -ждаю, -єш, гл. = виводити. Дуків сребраників за лоб брали, із-за стола, наче волів, вивождали. Мет. 382.
Горо́хуватий, -а, -е. Подобный гороху, сморщенный. Щиколотки стали горохуваті. Левиц. І. 194. О смушкахъ: съ тугими, гороховидными завитками. Вас. 198.
За́плід, -лоду, м. 1) Оплодотвореніе. 2) Расплодъ. Купила курочку на заплід.
Нага́йний, -а, -е. = нагальний. Бо вже мому миленькому нагайка робота. Чуб. V. 268.
Насправляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Надѣлать, накупить. Насправляла Зося суконь. Левиц. І. 410. 2) Наготовить, устроить. Насправляли в селі багато обідів за померші душі. Весіллів насправляли.
Позверховно нар. Поверхностно.
Позсовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Сдвинуться (о многихъ).
Старозавітний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Ветхозавѣтный. Левиц. І. 240.