Бісяка, -ки, м. Ув. отъ біс.
Корчомаха, -хи, ж. Толстая, кривая палка.
Обиймиця, -ці, ж. Узкая дощечка, которая накладывается на дрань, когда изъ нея выдѣлывается коробка, для того, чтобы дрань не ломалась.
Рист! меж. Крикъ на овецъ, когда гуцульскій пастухъ, перегоняетъ ихъ изъ одного помѣщенія въ другое для доенія.
Рихтувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Прочить, готовить. Мене рихтували все в москалі, а я й утік. Багатому рихтувала, за бідного дала. Для тебе тещенька обідець готує і доленьку рихтує.
2) Наводить, направлять, цѣлить. А своє військо на Львів рихтує. Cм. риштувати.
Світилень, -льня, м. Рыболовный снарядъ, устроенный почти такъ же, какъ и сакуля.
Скутий, -а, -е. Скованный.
Чапелинка, -ки, ж. ? Ой украв я, мати, да чапелинку.
Шпаркий, -а, -е. Прыткій, скорый, быстрый. Волынск. г. «Не сердься, чоловіче, за мою шпарку одповідь», — з жалем промовив січовик.
Шпарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Замазывать щели и углубленія при обмазкѣ глиной стѣнъ. (Робітниці) шпарували надвірні хати.
2) Растягивать края полотна равномѣрно, чтобы они были ровными.