Буртись! меж., выражающее быстрое паденіе. Дядина заходилась лягати спати, і я вже розбіралась, аж щось буртись у город, буртись, а послі ліса трісь!
Ворітонька, -ньок, мн. ум. отъ ворота.
Дряпли́вий, -а, -е. = дряпучий.
Заплями́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Запятнить, запятнать.
Злебені́ти, -ню́, -ниш, гл. Попасть, схватить. Зараз жид злебенив його та й заправив у поштарі.
Їзок, -зка, м. Ум. отъ їз.
Нестаток, -тку и -тка, м.
1) Нужда, недостатокъ. Прийшов нестаток — випив остаток.
2) = нестатечний. Дала матка за нестатка, та й навіки-м пропала.
Розджохатися, -хаюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть.
Скупіти, -пію, -єш, гл. Дѣлаться скупѣе. Ми все скупієм.
Таборування, -ня, с. Стояніе лагеремъ.