Говіти, -ві́ю, -єш, гл. Говѣть. Говів, Богу невимовно. Коли ви будете говіть? — Тоді, як хліба не стане.
Добрі́ненький, -а, -е., Ум. отъ добрий.
Мири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Мирить, примирять. 2) Мириться (съ кѣмъ, чѣмъ). Не мирити. Ссориться. За кису світ увесь не мирить.
Пергач, -ча́, м. Летучая мышь.
Перекоїтися, -ко́юся, -їшся, гл. Перестать, прекратиться — о чемъ либо дурномъ, напр. о плохой погодѣ. Коли воно перекоїться в лихої години! Одколи ранок діється, а воно такий смалький, палький вітрюга, — в велику силу дійшов додому.
Погодник, -ка, м. Флюгеръ.
Понасуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Насунуться, надвинуться (во множествѣ).
Поскрібач, -ча, м. Царапающій.
Савка, -ки, ж. Разновідность ятіра.
Штих, -ха, м.
1) Острый конецъ, остріе.
2) Копье, пика. Штихи у суходіл стромляли.
2) Стежокъ, стежка. Субітнім штихом шиє для поспіху.
4) Пластъ земли приблизительно въ одну лопатку. Стали копати, і не більше, як три штихи викопали.
5) Як штихом докинуть. Очень близко.