Важчати, -чаю, -єш, гл. Дѣлаться тяжелѣе, тяжелѣть.
Запиндю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать, задрать носъ.
Заті́сувати, -сую, -єш, сов. в. затеса́ти, -тешу́, -шеш, гл. 1) Обтесывать, обтесать, заострять, заострить. 2) Только сов. в. Начать тесать.
Їзок, -зка, м. Ум. отъ їз.
Ліпе́ць, -пця́, м. Хлѣбный шарикъ.
Племенниця, -ці, ж. = небога.
Побігуця, -ці, ж. 1) = побігайка. Та не можна її (наймички) держати: така побігуця, що ніколи в хаті не всидить. 2) мн. = побіганки. справляти побігуці. Вѣчно бѣгать, постоянно уходить изъ дому. Що се ти побігуці справляєш?
Роскобіжкати, -каю, -єш, гл. Раздобыть.
Спродувати, -дую, -єш, гл. = спродавати.
Спуджувати, -джую, -єш, сов. в. спудити, -джу, -диш, гл. Пугать, испугать. Я їхав улицею і де взявся собака, — спудив коня.