Білина, -ни, ж. Бѣлизна. Чорний вуаль затуляв її білий лоб і прибільшав білину її лиця.
Дармої́жкувати, -кую, -куєш, гл. Дармоѣдничать, тунеядствовать.
Дивува́ти, -ву́ю, -єш, гл. 1) Удивлять. 2) Удивляться. Ви йому не дивуйте: в його така повичка. Нема чого дивувати, така була й її мати. Ди́вом дивува́ти. Cм. Диво.
Огорнути Cм. огортати.
Переважити, -ся. Cм. переважати, -ся.
Погребня, -ні́, ж. = погребник.
Сколювати, -люю, -єш, сов. в. сколоти, -лю, -леш, гл. Уколоть, заколоть, проколоть. Сколює кожну житину шилом. Ой ходила молода дівчина по лісочку да сколола білую ніжку на трісочку. Тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами. Котрий котрого да на стрілочку сколе. Вони сами скололи того гайдамаку.
Скоропадний, -а, -е. Быстрый, скоро бѣгающій. Ніжки ж мої скоропадні, чому не підете?
Цуркий, -а, -е. 1) Въ видѣ палочекъ. 2) О соли: крупный. Цурка сіль. Ум. цурке́нький. Мабуте у пічі вугілля дрібне.... чи ба яке цуркеньке.
Щеня, -няти, с.
1) Щенокъ. Маленька собачка повік щеня. Завзяте, як панське щеня.
2) Волченокъ.
3) Небольшой бѣлый волдырь, который, согласно народному вѣрованію, появляется подъ языкомъ животнаго, укушеннаго бѣшеной собакой; изъ созрѣвшихъ щенят выходятъ червячки, проглотивъ которые скотина бѣсится.
4) зінське щеня. Слѣпышъ, Mus typhlus. Зле, як зінське щеня. Ум. щенятко.