Виноватниця, -ці, ж.
1) Виновница. Жадної іскорки жалю ні у кого не було до безщасної виноватниці.
2) Должница.
Вугор, -гра, м. Угорь, прыщъ.
Долівли́ць нар. = долілиць.
Кепеняк, -ка, м.
1) Одежда угорскихъ украинцевъ-горожанъ: родъ венгерской че — мерки съ особаго рода вышивками и съ большимъ количествомъ пуговицъ.
2) Верхняя суконная кофта, носимая украинскими мѣщанками въ Угорщинѣ.
Крамниця, -ці, ж.
1) Лавка. Завів крамницю з тютюном. Зайшов собі в таку крамницю, де продають фиги-миги і всякі ласощі. Гатц. 62.
2) Дощечка у сапожниковъ, на которой рѣжутъ товаръ и выстругиваютъ гвозди. Ум. крамничка.
Мокря́вий, -а, -е. Влажный, сырой. Земля мокрява, ще не висохла.
Наспотикатися, -ка́юся, -єшся, гл. Устать, утомиться, спотыкаясь. Поки натрапиш на їх, — що нападаєшся да наспотикаєшся. Я по чужих нивах наспотикалась.
Омаць, о́мацьки, нар. Ощупью. Омаць найшов двері хатні.
П'ятак, -ка, м. Монета пятикопеечная. Вторгувала, серденько, п'ятака. Ум. п'ятачок.
Таки сз.
1) Таки, все таки, при всемъ томъ. Хоть не своє — позичене, а все таки лихо. З Запорожжя понаходило таки чимало січовиків. Не скажу таки тобі.
2) Именно, же. Таки ж той самий осавула, що колись приходив за Василем, раз зайшов до Ганни в хату. Поїхали вони, моя прабаба, а її вже прапрабаба, із своїм таки чоловіком на ярмарок.