Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Недолужно нар. Безсильно, слабо, немощно.
Перенизити, -жу́, -зи́ш, гл. Слишкомъ понизить.
Підбиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підбитися, підіб'ю́ся, -бешся, гл. 1) Подыматься, подняться. Як підбився сизий голубочок угору високо, та зострівся сизий голубочок з буйними вітрами. Чуб. Прокинеться козак, у віконце, — аж підбилось під обід сонце. Чуб. V. 150. 2) Устать, утомиться. Пустіть, каже, люде добрі переночувать: дорога далека з неба на землю, я підбився. Рудч. Ск. II. 22. Пішки йшли, мішки несли, підбилися, потомилися. Мил. 155.
Позаличковувати, -вую, -єш, гл. Прикрыть плохое лучшимъ (во множ.).
Попадати, -даємо, -єте, гл. Упасть (о многихъ). Обидва попадали мертві. Стор. МПр. 107. Безлично употребляется и въ ед. ч. Инше попадало між тернину. Єв. Мр. IV. 7.
Похропти, -пу́, -пе́ш, гл. Похрапѣть нѣкоторое время.
Пронести, -ся. Cм. проносити, -ся.
Римаренко, -ка, м. Сынъ шорника. Cм. лимаренко.
Розважити, -ся. Cм. розважати, -ся и розважувати, -ся.
Спрят, -ту, м. Приборка, уборка. Лихий спрят та й доброго спокусить. Ном. № 9977.