Вибростити, -рощу, -стиш, гл. Дать отростокъ.
Зака́зувати, -зую, -єш, сов. в. заказа́ти, -кажу́, -жеш, гл. 1) Приказывать, приказать, наказывать, наказать, дѣлать, сдѣлать распоряженіе. Ой заказано і загадано всім козаченькам у військо йти. Поховали його, як він заказав. Тепер закажу світові всьому: нехай не вірить ніхто нікому. 2) Запрещать, запретить. Як я в матері гуляла, — мати не спиняла, а тепера іспинила чужая дитина, і світ мені зав'язала, гуляші, заказала. Ой мені мати заказала, щоб я з тобою нігде не стояла.
Копа, -пи, ж.
1) Міръ, сельское общество, сходка для рѣшенія судебныхъ дѣлъ; судебное засѣданіе (въ старину). Копа переможе й попа. Позови й копи страх надоїли.
2) 60 штукъ чего-либо. Тепер давай мені хоч копу таких дівчат. — Сидить курка на копі, знесла яєць три копи.
3) Копна хлѣба (въ ней 60 сноповъ). Жито жали, в копи клали. Де ж Катрусю пригорнула? (ніч) Чи в лісі, чи в хаті? Чи на полі під копою сина забавляє. Хто іде з копами, — у двір завертає. Наплюю я шпану: свою копу молочу. у копи вкласти. Побить сильно. Так мене, синку, у копи вклали, що й не приведи Мати Божа.
4) 50 копеекъ. Ой нате вам, рибалочки, мідну копу грошей. Нанялася носить воду, бо грошей не стало... кіп із вісім заробила.
5) Счетная единица у оконщиковъ: кола рядова заключаетъ въ себѣ 14 оконъ; кромѣ нея, есть копа шіснадцятка (16 оконъ), двадцятка (30), сороківка (40) и шестидесятка (60 оконъ). Ум. кіпка, кіпонька, кілочка. Поставлю женців сімсот, молодців, поставлю кіпок — що на небі зірок. Сюди хіп, туди хіп, — за сміттячко дев'ять кіп, а десята кіпка, що вимела тітка. В снопочки в'язала, в кіпочки складала.
Костогриз, -за, м. Птица. Frangilla coccathraustis.
Мі́ти, -мію, -єш, гл. = мати. То самий був Сава, котрий мів розбойників на Савур-могилі. В лісі було, листя міло.
Осоромити, -млю, -миш, гл. Осрамить. Щоб тебе побив несвітський сором, як ти нас осоромив.
Плім'я, -м'я, с. = плем'я. . Не сама собою, з отцем, матір'ю, із родом, з плім'ям, з ким тобі Бог дав.
Проти, про́ти́в, пред.
1) Противъ. Чи лекше тягти проти води, чи за водою? Проти рожна не працювати. Хто против Бога, то й Біг против ньому.
2) Передъ. Нема того, хто встоїть проти його. Отож не встоять нечестивим проти благих людей на суді.
3) На встрѣчу. Кого визираю? проти кого вибігаю? Іде літо проти зіми і несе квіточку таку гарну. Виходила вона проти череди і загляділа Василя.
4) На, для, къ. Проти всіх людей земля не вроде. Проти дня брехня, проти ночі правда.
5) Лицомъ къ чему, напротивъ. Стояла вона проти місяця молодика. Проти місяця видко.
6) По сравненію, сравнительно съ кѣмъ, чѣмъ. Проти нас трьох нема в світі дужчого. Проти його нема чоловіка.
7) Подъ (какой либо день), предъ (днемъ, событіемъ). Проти п'ятниці мені приснилась скриня, повна добра. Проти смерти двох синів мені снилось, шо два голуби прилетіло в оселю. Що се за сон? прогни чого?
Учуватися, -вається, сов. в. учутися, -сться, гл. безл. Слышать, послышаться. Спідньому вчулось, що він верхнього міри, та каже; «аршин!» То мабуть, діду, так мені вчувається.
Хорошкуватий, -а, -е. Довольно хорошенькій.