Дерча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать, трещать.
Ди́бки IІ, ди́боньки, дибу́ні, дибу́ночки, дибу́сі, дибу́сеньки. О дѣтяхъ: ходить ( = дибати). — ста́ти, ходи́ти. О дѣтяхъ: стать, ходить: о взрослыхъ: стать, ходить на цыпочкахъ. Івась або Василько прилізе, стає дибки коло матері, спинається їй на руку. Инша скочить та почне вистрибувати дибки-дибки, щоб пані не почула.
Жа́йворонків, -кова, -ве Принадлежащій жаворонку. Згори лине жайворонкова пісня.
Мая́к, -ка́, м. 1) Призракъ? Ой іде якийсь маяк; ангели десь то, не люде засвітили так всюди. 2) Дерево, оставленное при порубкѣ лѣса. Ворони... сіли на маяку, що на горі посеред лісу.
Наманта́чити, -чу, -чиш, гл. Наточить косу (мантачкою).
Помиї, -їв, м. мн. Помои. В помиях утопити. Ум. поми́йки.
Станенька, станечка, -ки, ж. Ум. отъ станя.
Трудоватіти, -тію, -єш, гл. Разбухать, становиться больше въ объемѣ.
Угнавий, -а, -е. = вугноватий.
Шебернути, -рну, -неш, гл. = шеберхнути. Тихо, ні мушка не шеберне.