Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Моту́зити, -жу, -виш, гл. 1) Увязывать, скручивать. 2) Мучить увертками, водить за носъ. Н. Вол. у.
Наліга́ти, -га́ю, -єш, гл. = налягати. на но́гу наліга́ти. Прихрамывать. На ніженьку налігає, топірцем ся підпірає. Гол. І. 152.
Намісти́ти, -міщу́, -стиш, гл. Помѣстить много, наставить.
Обопільно нар. Взаимно. Не долюбляв тільки батько удови, що така вона своєумка, непокірлива; не долюбляла і вона його обопільно. МВ. ІІ. 79.
Посадний, -а, -е. — батько. Посаженный отецъ на свадьбѣ. Посадним батьком на весілля закликаємо. К. ПС. 19.
Притупцьовувати, -вую, -єш, гл. Притопывать.
Скривитися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Покривиться, искривиться. 2) Сморщиться, поморщиться. Скривився, як середа на пятницю. Ном. № 8195. Як бідний плаче, то ніхто не баче, а як багатий скривиться, то всяке дивиться. Ном.
Трембітка, трембіточка, -ки, ж. Ум. отъ трембіта.
Черемшина, -ни, ж. Одно дерево черемухи. Пишна черемшина вимахує білими своїми вітами. Федьк. Пов. 95. Була їдна черемшина, та й та усохла. Чуб. V. 121.
Штуряти, -ся, -ряю, -ся, -єш, -ся, гл. 1) = штурляти, -ся. Лохв. у. Штурялись, штовхали один одного. Екат. 2) Всовывать. Вх. Лем. 486.