Вилюжка, -ки, ж.
1) Волнистая линія, — напр. въ орнаментѣ писанокъ.
2) Искривленіе. Тут скрізь гони однакові, тільки в однім місці вилюжка.
Гуркоті́й, -тія́, м. Стучащій, неспокойный человѣкъ.
Закві́тчувати, -чую, -єш, сов. в. заквітча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Убирать, убрать, украшать, украсить цвѣтами (преимущественно голову), а также и цвѣтными ягодами, матеріями и пр. Покладе косу на голову поверх скиндячок вінком та заквітча квітками. Иноді труну заквітчують калиною.
Заклина́ч, -ча, м. Заклинатель.
Киселичник, -ка, м. Сосудъ, въ которомъ приготовляется киселиця.
Оскілок, -лка, м. Въ выраженіи оскілками дивитись. Первоначально: оскаливъ зубы, а затѣмъ — враждебно, недружелюбно смотрѣть. Харон, таких гостей уздрівши, оскілками на них дививсь; як бик скажений заревівши, запінивсь дуже і озливсь.
Посадитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Сѣсть. Брат посадився з тим парубком. 2) Быть посаженнымъ. Сказали б шовковиці оцій: викоренись і посадись у морю.
Реус, -са, м. = рева.
Свердло, -ла, с. = свердел. Ум. свердельце.
Черевичник, -ка, м.
1) Башмачникъ.
2) Раст. Nepeta nuda L.