Белеґа, -ґи, ж. Экскрементъ коровы. Также во мн. ч. белеґи.
Буркут, -та, м. Вьющій ключъ, источникъ кислой минеральной воды.
Важливий, -а, -е. 1) Тяжелый, вѣскій. Серце, що ворушиться од жалю гнівного та од туги важливої. 2) Важный. Те зілля дуже важливе од порухи.
Гур-гур, меж. звукоподражаніе грохоту. Гур-гур-гур! щось страшно загуркотіло, (їдучи) по під вікнами й стихло. А тут грім помаленьку: гур-гур-гур. У М. Вовчка о разсыпавшихся бусахъ. Як ірвоне з себе коралі дорогі — геть одкинула, — тільки вони гур-гур, роскотилися.
Змивати, -ва́ю, -єш, сов. в. змити, змию, -єш, гл.
1) Смывать, смыть. Ой ви сльози, дрібні сльози, ви змиєте горе. Як водою змито — нема й нема.
2) Вымывать, вымыть. Голову йому змила і поськала. Пасітеся, сірі воли, не бійтеся вовка, а я піду до дівчини, — чи змита головка.
Пригнада, -ди, ж. = принада. Які ж мої чароньки, шо чорнії брівоньки, яка ж моя пригнада — шо я дівка молода.
Рукодільниця, -ці, ж. = рукодійниця.
Требувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Пробовать, отвѣдывать. Борз. Сосниц. у.
2) Пробовать, пытаться, испытывать. Сосн. у. Розуму требую.
3) — чо́го, чим. Нуждаться, имѣть необходимость въ чемъ. Пана сі не бою, війтом не требую.
Убачати, -ча́ю, -єш, сов. в. убачити, -чу, -чиш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить. Нехай Бог боронить таке й чувати, не то очима вбачати. Вбачаю — марніє та й марніє Наїмся моя. Не дай, щоб вороги хвалились, вбачаючи мою біду. Чи не вбачу милої на дворі.
Упісятися, -сяюся, -єшся, гл. Умочиться. Бігає, як упісяна миша. Не жартуй з вогнем, бо впісяєшся.