Бовтати, -таю, -єш, гл. Взбалтывать.
Валющий, -а, -е. 1) Валящій, ненужный. 2) Падающій, не могущій устоять на ногахъ. Він п'яний, аж валющий.
Витрудити, -джу, -диш, гл. Утомить. Витрудив Грицько руки ту весну й те літо.
Закладча́нин, -на, м. Гость, приглашенный на празднество по поводу закладки зданія.
Зати́лля, -ля, с. Задняя, не лицевая сторона. А у Стрию на затиллю мальовані сіни, а там мої, товаришу, кучері посіли.
Лихомо́вити, -влю, -виш, гл. Злорѣчить.
Любко́, -ка, м. Милый, любовникъ. Котра мого любка любить. Не велика поточина луги ізмулила; хвалилася ледачина: любка вітлюбила; так би она дочекала світа біленького, чи в'на буде обнімати мого миленького. Ум. любонько. Ой Романе, Романоньку, що ж тя болить, мій любоньку?
Обрис, -су, м. Силуэтъ. На темному небі чорним обрисом виявлявся з боку Марків вид.
Осьмерик, -ка, м. = восьмерик.
Просолодати, -даю, -єш, гл. Просолодѣть.