Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блазня, -няти, с. = блазеня.
Гуді́ти, -ду́, -де́ш, гл. = Густи. Добре гудіти, коли є чім шуміти. Ном. № 1398. Рѣдко употребляется.
Днесь нар. = Сьогодня. Днесь мені, а завтра тобі. Ном. 2360. Ум. Дне́ська, дне́ськи. Гол. ІІІ. 453. Вх. Зн. 15. Я днеська берізка зелена а завтра буду зрубана. Гол.
Жаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Пугаться, страшиться. Жахається і втікає, ні слова не сказавши парубкові. Кв. І. 23. Про Київ не жахайсь, Волиня пригортайсь, а Покутя тримайсь. Ном. № 722. Отце жахається, як жид Христа. Ном. № 4371. 2) Съ испугу вздрогнуть, особенно во снѣ. Зо сну жахається. Ном. № 11352. І страху не раз набрався, аж крізь сон жахався. Св. Л. 37. Улюбився у дівчину, що й зо сну жахаюсь. Чуб. V. 25.
Зміястий, -а, -е. Змѣевидный. Отари нівечив зміястими стрілами. К. Псал. 181.
Пилок, -лка́, м. Ум. отъ пил.
Попідсихати, -хаємо, -єте, гл. Подсохнуть (во множествѣ).
Припроха, -хи, ж. Припрашиванье. В гостях усього було, а припрохи ні трохи. Чуб. І. 254.
Свічадо, -да, с. Зеркало. ЗОЮР. II. 16.
Святитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Дѣлиться, быть святымъ. Отче наш, що на небі! Нехай святиться імя твоє. Єв. Мт. VI. 9. Святився б гурток, коли б не чортова ззіжа. Ном. № 10733. 2) Освящаться. 3) Рукополагаться. Як святився ще на діакона та був у печерах. КС. 1883. III. 675. 4) Свято почитаться. Честь тоді святилась дуже. Мкр. II. 35.