Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Де́ржанце, -ця, с. Ручка у ложки и т. п. Уже Катруся ізломила у своїй ложечці держанце.
Довга́ль, -ля́, м. 1) Высокій и худой человѣкъ. Черном. 2) Кузнецкій молотокъ съ острымъ и длиннымъ носомъ.
Заку́тувати, -тую, -єш, сов. в. заку́тати, -таю, -єш, гл. Закутывать, закутать. Закутав їх сніг білий. Мог. 158.
Лемі́шка, -ки, ж. 1) Родъ кушанья изъ муки, саламата. Галушки та лемішка, а хлібу перемішка. Ном. № 12339. Дівер з невісткою розбив горщик з лемішкою. Чуб. V. 724. 2) Мямля; мягкій и безхарактерный человѣкъ. Ум. лемішечка. Чоловіче, наварю я тобі лемішечки. Грин. II. 164.
Поледиця, -ці, ж. = ожеледиця. Вх. Зн. 43. Шух. І. 81, 179.
Пробовкнути, -ну, -неш, гл. 1) О колоколѣ: издать отрывистый звукъ. Дзвін пробовкнув. 2) Проговорить. К. ЧР. 382. Вона пробовкнула щось про пригоду, про втрату бідолашньої дитини. К. МБ. XI. 145. А ще ж козак Морозенко словами пробовкнув. Н. п. Зумилися! всі четверо замовкли, проти мене ні слова не пробовкнуть. К. Іов. 71.
Розварюватися, -рююся, -єшся, сов. в. розваритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Развариваться, развариться. 2) Варить много кушаньевъ? Тепер піст, — нічого по багато розварюваться. Полт. г.
Стовктися, -вчуся, -чешся, гл. Истолочься.
Тирчак, -ка, м. 1) Торчащій стебель сорной травы зимой. Невеличкі гіллячки височезних верб, мов тирчаки бур'яну визирають з-під снігу. Мир. Пов. І. 112. 2) = тирч. Вх. Лем. 473. 3) пт. Crex Pratensis, дергачъ. Вх. Уг. 271.
Упахати Cм. упахувати.