Безтямність, -ности, ж.
1) Безсмысленность.
2) Несообразительность, непонятливость.
Набавля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. наба́витися, -влюся, -вишся, гл. Вдоволь веселиться, — повеселиться. Нім вони ся набавили, штирі свічки спалало.
Пантрувати, -ру́ю, -єш, гл. Смотрѣть, присматривать, высматривать; заботиться о чемъ. Не п'є меду, чайки лічить, по морю пантрує. А цісарської служби було пантрую, як ока в голові. Мотря... дітей пантрує й годує. Пантрували огнища.
Повинюхувати, -хую, -єш, гл. Вынюхать. Все те (козаки) повикурували й повинюхували.
Порізникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть мясникомъ нѣкоторое время.
Поскабити, -блю, -биш, гл. Занозить.
Провередувати, -ду́ю, -єш, гл. Прокапризничать, прихотничать извѣстное врамя.
Промахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Промахнуться. (Объ ударѣ, но не о выстрѣлѣ). Як ударить хто, то промовить: «лясь!», а як промахнеться, то товариш почина його руки гладити.
Сорокоуст, -та, м. Сорокоустъ.
Сторожувати, -жую, -єш, гл. Дѣлать сторожі. Cм. сторож 3.