Біляр, -ра, м. Бѣлильщикъ. І стала одежа його осяйна, вельми біла, мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити.
Задріботі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Быстро заговорить, засыпать скороговоркой. Я не хочу нічого знати, слухати, бачити! — задріботіла пані. 2) Засеменить (ногами). А хлопці, взявшись у боки, задріботять ногами, то вдарять тропака.
Лопу́цьок, -цька, м. Молодой мягкій стебель растенія, употребляемый въ нищу. Хиба моя душа з лопуцька, — не хоче того, чого й людська.
Неміряно нар. Неизмѣримо, очень много. У них було землі неміряно.
Печія, -чії́, ж. Изжога.
Позаслинювати, -нюю, -єш, гл. Заслюнить (во множествѣ).
Поплакати, -плачу, -чеш, гл. Поплакать. На чужині не ті люде, — тяжко з ними жити! ні з ким буде поплакати, ні поговорити.
Приполок, -лка, м. Доска возлѣ печки, на которой лежатъ доски пола.
Умикнути, -ну, -неш, гл. Съѣсть. Як вони (воли) в мене умикнули за ввесь день хоч отаке стебло, то най мені очі з лоба вибере, а ти кажеш: худі! хиба за день не похуднуть.
Хватати, -таю, -єш, гл. = хапати. Оце хватає, наче собака.