Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

увіч

Увіч нар. Наяву, въ глаза. Анхизенка увіч видати. Котл. Ен. III. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІЧ"
Враженя, -няти, с. = вражча. Жиденята-враженята. беруть з хати котенята. Грин. ІІІ. 326.
Дирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) = Деренчати. Коли слуха, — щось дирчить за стіною; оглядується: затичка (у шибці) так і лізе на двір, тягне, видно, хтось. Сим. 215. 2) О коростелѣ: кричать. Вх. Пч. II. 10.
Доноси́ти 2, -ся. Cм. доношувати, -ся.
Ле́квар, -ру, м. Варенье изъ сливъ. Угор.
Підзамча, -ча, с. Мѣстность передъ замкомъ. Св. Л. 214.
Розіднити Cм. розденати.
Ставма нар. Стоймя. Ставма можна шахву винести. Черк. у.
Стопцьований, -а, -е. Истоптанный.
Утрусити, -шу, -сиш, гл. Стряхнуть немного чего. Втрусити грушок.
Хотяй сз. = хоть. Гол. І. 261. Ой дай мені, моя сестро, хотяй попоїсти. Грин. ІІІ. 403.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УВІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.