Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Берло, -ла, с. Скипетръ. Падишах своїй цариці берло довіряє. К. МБ. ХІІ. 274.
Зало́г, -гу, м. = заклад 4. Уман. у.
Зарято́вувати, -вую, -єш, сов. в. зарятува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Помогать, помочь, давать, дать помощь въ бѣдѣ, поддержать. Спасибі тобі... шо це ти мене послухав та зарятував. Мнж. 142. Грішми зарятуйте на подушне. О. 1862. IX. 7. Всякого зарятовували, чим хто побідкається. ЗОЮР. II. 285. І сам голоду й холоду не знає, бо й його люде зарятовували, як чим треба. Г. Барв. 137.
Лащити, -щу, -щиш, гл. Ласкать. Лаще мати дитину: Харьк.
Людої́д, -да, м. Людоѣдъ. Ах ти людоїд. Ном. № 4082. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів, або песиголовців. Грин. І. 1.
Модже́ра, -ри, ж. Мортира.
Мокрі́сінько нар. Совершенно мокро.
Підлепливий, -а, -е. Льстивый, подлиза, подлипайло. Рк. Левиц.
Полювання, -ня, с. 1) Охота. Він мав такий звичай, що як тільки настав ранок, то зараз сіда на коня і где на полювання, бо кохався у полюванні. Рудч. Ск. І. 121. 2) Періодъ половой горячности у коровы. Ум. полюваннячко.
Роздробити Cм. роздробляти.