Бузьочок, -чка, м.
1) Ум. отъ бузьок.
2) мн. Раст. Erodium cicutarium.
Гонько, -ка, м. Раст. Cichorium intybys, цикорій дикій.
Заслебезува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Начать читать невнятно, по складамъ.
Натупотіти, -почу, -тиш, гл. = натупати 2.
Очарувати, -ру́ю, -єш, гл. Очаровать, околдовать. Ти, дівчино, чаровниченька, очарувала-сь моє личенько, очарувала-сь серце і душу.
Помовка, -ки, ж.
1) Пословица, поговорка.
2) Разговоръ, рѣчь. На вовка помовка, а злодій кобилу вкрав. О вовку помовка.
Попідковузати, -вую, -єш, гл. Подковать (во множествѣ).
Призва, -ви, ж. Призывъ въ военную службу. Ходив на призву виймати жеребки.
Стріла, -ли, ж.
1) Стрѣла. Летіла стріла уподовж села, убила стріла вдовиного сина.
2) — огняна. Молнія.
3) Бревно, которымъ поворачиваютъ вѣтряную мельницу.
4) Часть ткацк. станка. Cм. верстат.
5) Часть маслобойни. Cм. олійниця.
6) Часть плуга.
7) — водяна. Раст. = стрілиця 4. Ум. стрілка, стрілонька, стрілочка. Винесла лучок і стрілочок пучок.
Цокати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цокнути, -кну, -неш, гл. Стучать, стукнуть — преимущ. чѣмъ либо металлическимъ или о что либо металлическое, также зубами. Вона цокнула тим зубом об сковороду. О часахъ: тикать. Годинник на стіні цокав.