Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Беґоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Мычать, блеять. Желех.
Габелок, -лка, м. 1) Кожа молодой скотины. Вас. 158, 157. 2) Кожа съ шеи лошади или быка. Мнж. 178.
Дякі́вня, -ні, ж. Домъ дьячка. Угор.
Кокош, -ша, м. Пѣтухъ. Два кокоші жито молотили, дві курочки чернушечки у млин поносили. Баран меле, баран меле, а цап мірки бере. Гол. II. 558.
Міркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Думать, соображать, разсчитывать, разсуждать. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Ном. №71. Міркує той, хто нужду знає. Гліб. 1. Сам оце як почну міркувати та й складу до ладу. Левиц. І.
Палкий, -а́, -е́ 1) Горючій, удобосгараемый. Березові дрова дуже палкі. 2) Вспыльчивый, горячій. Палкий був чоловік наш піп, але й правда була. Камен. у. 3) Пылкій. До роботи палка. Г. Барв. 424. Ум. палке́нький, палкесенький.
Пісниковий, -а, -е. Постничающій, постникъ. І такий же то богомільний та пісниковий чернець той. Рудч. Ск. II. 200, 201.
Поборець, -рця, м. = побірець.
Стуг, -га, м. Костеръ. Левч. 60.
Твердкий, -а, -е. ́ = твердий. Шейк.