Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безбожно, нар. Безбожно, жестоко.
Виправдувати, -дую, -єш, сов. в. виправдати, -даю, -єш и виправдити, -джу, -диш, гл. Оправдывать, оправдать. Вх. Лем. 398.
Гагара, -ри, ж. Родъ дикой утки, гагара. По весні налетіло до нас на Тернівку гагар. Стор. II. 75.
Замути́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Найти предлогъ. Заходе дяк, — нічим замутиться, — так: розміняйте, куме, п'ятака! Лебед. у. Замутився шмаровіз, либонь то до коней, як уносить на дяченько товстенький грабовий. Чуб. V. 674. 2) Развлечься. Инші вишукують того кохання так, аби замутиться. МВ. ІІ. 131.
Обов'язати, -ся. Cм. обов'я́зувати, -ся.
Підлесливо нар. Льстиво.
Покарбутити, -бучу, -тиш, гл. = покарбуляти. Kolb. І. 196.
Прикладатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикластися, -ду́ся, -де́шся, гл. 1) Прикладываться, приложиться, быть приложеннымъ. 2) — до кого. Примѣняться, примѣниться къ кому. Не й нам треба до вас прикладатись. Нѣжин. у.
Травняк, -ку, м. Настойка на разныхъ травахъ. Ум. травнячо́к.
Фраїрча, -чати, с. = фраїрочка. Гол. III. 415.