Вилітувати, -тую, -єш, гл.
1) Провести лѣто.
2) Прокормить въ продолженіе лѣта.
Висп'Яток, -тку, м. Носокъ сапога. ви́сп'ятками бити. Бить носками сапогъ.
Карлючка, -ки, ж. Ум. отъ карлюка. Мойсей зігнув шию карлючкою, а голова звисла на груди. Кожда ручка собі карлючка. загнути карлючку кому. Задать трудный вопросъ кому, поставить въ затруднительное положеніе кого.
Козубня, -ні́, ж. = козуб. Гиря-мокотиря, собаки дражнила; собаки за нею, вона з козубнею. Ум. козубенька. Да й забрала той овес козубенькою увесь. Із лик плетені козубеньки, з якими ходять по опеньки.
Кунка, -ки, ж. Ум. отъ куна.
Оструб, -ба, м. Деревянная стѣна постройки.
Перекіс, -коса, м. = покіс.
Селіток, -тка, м. Родившійся въ этомъ году.
Тягун, -на, м.
1) Носильщикъ. Ці обидва тягуни добрі.
2) Небольшая палка, прикрѣпленная къ полозку у дышловыхъ саней, къ ней привязывается барокъ съ постромками.
3) У мастеровъ, изготовляющихъ курительныя трубки: молотокъ для расплющиванія кусковъ латуни, красной мѣди и желѣза.
Украй нар. 1) По окраинѣ, мимо, возлѣ. Їхала пані вкрай города. 2) Окончательно, совсѣмъ, совершенно. Ой помалу-малу, мій таточку, грай та не врази мого ти серденька вкрай.