Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дибитися, -биться, безл. Становиться дыбомъ. Волосся почало дибитись.
Калап, -па, м. Черная шляпа съ низкимъ круглымъ верхомъ и широкими полями, загнутыми внизъ. Угор. Гол. Од. 79. Лем мене спізнала моя фраєрочка, що мі закладам за калап пірочка. Гол.
Кално нар. = кально. І снігу нема і води, і в полі не кално, а сухісінько всюди. Кв. II. 38.
Кудою нар. Въ какомъ направленіи, какой дорогой. Ми дивимся, кудою до нори ближче та краще бігти. Рудч. Ск. І. 18. Кудою їх обминути? Мет. 61. Кудою мені йти?
Нерость, -сти, ж. = нерість. Липцы. Харьк. губ. Слов. Д. Эварн.
Очужіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться чужимъ.
Перекопати Cм. перекопувати.
Покійчик, -ка, м. Ум. отъ ii покій.
Спільник, -ка, м. 1) Членъ товарищества, общества, артели, компаньонъ. Левч. 59. 2) Соучастникъ, сообщникъ, сотоварищъ. Страх напав на синів Заведеєвих, що були спільниками Симонові. Єв. Л. V. 10. 3) Берущій землю съ половины. Спільники садили капусту з половини. Екатер. у.
Спродати, -ся. Cм. спродавати, -ся.