Брика, -ки, ж. Фура. Приїздит напакована брика збіжем, мукою, солониною. Золотії брики посправляв — то для тії краківни-війтівни.
Випивати, -ва́ю, -єш, сов. в. випити, -п'ю, -єш, гл.
1) Выпивать, выпить. Випивай до дна, щоб велика росла. Горе — море: пий його, не вип'єш. він випивши, він трохи випивши. Онъ подъ хмелькомъ. ви́пити повну, не малу, т. е. випити повну чарку горя, лиха. Узнать много горя. Він же з мене і кров виссе.... Не даром його жінка така замліла та занепала. Випила, видно, не малу, добра душа, на своєму віку.
2) Выѣдать, выѣсть. Жук хліб випиває. — очі. Выклевывать, выклевать глаза. Яструби з орлами випивали очі.
Відкочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. відкотитися, -кочуся, -тишся, гл. Откатываться, откатиться. Яблучко від яблуньки не відкотиться.
Волочище, -ща, с. Тасканіе за волосы. Як би піймав на кавунах, то б зробив йому добре волочище.
Вомісто нар. = замість. Запріг би жида вомісто худоби.
Де-де, нар. Кой-гдѣ; то тамъ, то сямъ. І блідний місяць на ту пору із хмари де-де виглядав. Утомилась завірюха, де-де позіхає.
Жидівча́, -ча́ти, с. = жиденя. Жидівчата висипали купою, инші зовсім голі.
Переконання, -ня, с. Убѣжденіе.
Све́кла, -ли, ж. Свекольная ботва, листья свеклы.
Шикуватися, -куюся, -єшся, гл. Строиться въ ряды. На штурм троянці шикувались.