Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відсилати, -лаю, -єш, сов. в. відіслати, -шлю, -шлеш, гл. Отсылать, отослать, посылать, послать. Козак до дівчини дрібні листи пише, відсилає до дівчини буйними вітрами. Чуб. V. 312. Відсилають у солому спати. Чуб. І. 175. Да взяв Бог тую жінку, шо з цвіту, да одіслав на небо. Чуб. І. 146.
Куряк, -ка, м. Навозъ для топки.
Напоруди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Научить, наставить. Мнж. 186.
Обкладки, -док, ж. мн. = обклад. Харьк.
Очиток, -тку, м. а также мн. очитки. Раст. Sedum acre. L. ЗЮЗО. І. 173, 136.
Пантелик, -ку, м. Въ выраженіи: збити з пантелику. Сбить съ толку. Ізбий Енея з пантелику. Котл. Ен. І. 7. Зовсім збила його з пантелику. Левиц. Пов. 63.
Поприпадати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и припасти, но во множествѣ. «Припадайте до землі!» Поприпадали усі ниць. ЗОЮР. І. 247. Під їми коні поприпадали, золоті гриви поприлягали. АД. І. 28.
Потьок, -ку, м. Струя, потекъ. Піт котився з їх потьоками. Левиц. Пов. 4.
Рега, -ги, м. Названіе вола съ головой и рогами, похожими на голову и роги бугая. КС. 1598. VII. 45.
Цупка, -ки, ж. = поцілунок. Вх. Уг. 274.