Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блеклий, -а, -е. Поблекшій, увядшій.
Виловити Cм. виловлювати.
Висто́ювати, -стоюю, -єш, сов. в. ви́стояти, -стою, -їш, гл. Простаивать, простоять, выстаивать, выстоять. Ви́стояти слу́жбу. Отстоять обѣдню. К. ЧР. 100.
Ропуха, -хи, ж. = ропавка. Вх. Пч. II. 16.
Соколонько, -ка, соколочок, -чка, м. Ум. отъ сокіл.
Спад, -ду, м. Наклонъ, покатость. Мик. 480. Як би ж млин стояв нижче, аніж вода у ставу, то спад був би великий, от і добре б молов. Канев. у. Треба так зробити, щоб спад був од стіни, то вода стікатиме. Камен. у.
Харчування, -ня, с. 1) Столованіе, прокормленіе. К. Досв. 115. Славивсь він добрим харчуванням між усіма куренями. К. 2) = харч. Загубила торбу з хлібом.... загубила харчування. ЕЗ. V. 153.
Харьків, -кова, м. Харьковъ (городъ). Шейк.
Хлоп'ячий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ мальчикамъ, ребяческій, мальчишескій. Чуб. І. 117. Хусточка в його, що з кишені виймав, то не хлоп'яча, а притьмом дівоча. Кв. по хлоп'ячі. Какъ мальчикъ, какъ мальчика. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась, нічого не казала, тільки що плакала. Кв.
Хрьопати, -паю, -єш, гл. = хропати. Не хрьопай бо дверима! Харьк. Як почала мене по спині хрьопати кулаком.